Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Тимошенко. Мій степосвіт
Анатолій Анастасьєв.Осінній дисонанс
Микола Братан. Футбол з парасолькою
Сонце на рушнику
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму
Микола Братан. День святого Миколая

Історія

Переправа, переправа…

Гейко А. Переправа, переправа… // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 161-175.

Що між сучасними Бериславом та Каховкою здавна існувала переправа, — відомо усім. Сама ж історія перевозу якось раніше майже не досліджувалася.

Берислав і Східна війна

Гейко С. Берислав і Східна війна // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 156-160.

Нині виповнюється 150-а річниця Східної (Кримської) війни 1853-56 рр., яка для старших поколінь бериславців тогочасними підручниками пов’язана з іменами Нахімова, Корнілова, Істоміна, Тотлебена, матроса Петра Кішки та медсестри Дарії Севастопольської, а для молодших викликає хіба що запитливість, мовляв, а що то за могили у західній частині міста на кладовищі, яке чомусь називають військовим?

Рееміграція шведського населення Херсонського округу в 1929 р. за документами державного архіву Херсонської області

Коник Ю. Рееміграція шведського населення Херсонського округу в 1929 р. за документами державного архіву Херсонської області // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 132-139.

Друга половина 1920-х рр., яку в сучасній українській історі­о­графії ще на­зивають Великою Перервою, стала періодом відносно вільного національно-культурного будівництва в мо­ло­дих союзних республіках, поки Кремль був зай­нятий нарощуванням сили та внутрішньою боротьбою за владу після смерті Леніна.

Зміївка

Данильченко О. Зміївка // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 129-131.

Як ві­до­мо, шве­ди у скла­ді пос­тій­но­го на­се­лен­ня Ук­ра­ї­ни з’я­ви­ли­ся у кін­ці ХVIII ст. У ХIХ — у с. Альт-Шве­ден­дорф на­ра­хо­ву­ва­лось 84 дво­ри, 604 чо­ло­ві­ки на­се­лен­ня, які во­ло­ді­ли 3245 де­ся­ти­на­ми ор­ної зем­лі. Бу­ли збу­до­ва­ні: шко­ла, лю­те­рансь­ка цер­ква. Нез­ва­жа­ю­чи на тіс­ні сто­сун­ки з су­сід­ні­ми ук­ра­їнсь­ки­ми та ні­мець­ки­ми се­ла­ми, ма­лень­ка шведсь­ка об­щи­на, уни­ка­ю­чи аси­мі­ля­ції, збе­рег­ла­ся до на­ших днів.

Як і коли з’явилися шведські колонії в південній Україні

Кулинич І. Як і коли з’явилися шведські колонії в південній Україні // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 119-123.

Після зруйнування Запорізької Січі російська імператриця Катерина II доручила своєму фавориту князю Г.О.Потьомкіну терміново засели­ти причорноморські та приазовські степи, названі Новоросійським краєм. У всі європейські країни були розіслані царські емісари, які вербували там бажаючих оселитися на півдні України та в Нижньому Поволжі. “Потьомкін, — зазначав Г.Писаревський, — зайнятий тоді влаштуван­ням Новоросійського краю, охоче приймав туди і російських втікачів, і покидьків західноєвропейського суспіль­ства і всерйоз замислювався над тим, щоб поселити в Криму навіть біглих англійських злочинців і каторжників, вирішив скористатися цими обставинами з метою ко­лонізації дорученого йому краю”.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)