Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Братан М.І. Сила любові: Слово про Олеся Гончара
Бериславщина: рік 1903
Ігор Проценко. Цвіт вишні
Вісник Таврійської фундації. Випуск 2
Анатолій Анастасьєв.Осінній дисонанс
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна

Проза

У розділі зібрані прозові твори: романи, історичні романи, повісті, оповідання, новели, казки.


Жнива... Прислухаюсь до пам’яті і постають в уяві комбайни, що пливуть полем, лишаючи за собою хмари куряви та копиці обмолоченої соломи. Бронзові хвилі пшениці б’ють прибоєм у хедер, а вгорі за штурвалом причіпного РСМ-8 уважно пильнує за всім дядько Федір. Він комбайнер і важливішої постаті на даний час у селі немає. Шанобливо величаю по імені та по батькові:
— Федоре Дем’яновичу, дозвольте штурвал потримати.
Він великодушно поступається місцем і пояснює що, коли і як робити. Мені перехоплює подих від гордощів за те, що такий шанований комбайнер під особисту відповідальність взяв мене шістнадцятилітнього школяра до себе у помічники…

Це тепер без шкільного автобуса батьки не випроводять своїх дітей з дому. Тоді ж, у перші повоєнні літа, про таку розкіш ми навіть не мріяли. У селян не вистачало тяглової сили, щоб обробляти землю, перевозити господарські вантажі. Бувало, наші матері впрягалися у зчепи борін, або перетягували старого комбайна від копиці до копиці… Одне слово, не до нас було у повоєнному селі. Доводилося ходити до школи пішки.
А мені хотілося рости...

Немов кадри архівної кінострічки, мерехтять у пам’яті події далекого дитинства.
Ось біжу з такими, як сам хлопчаками, пастися в паслін і радію, коли у сухому бур’яні вдається знаходити темно-сині ягідки.
Мало хто з молодих людей нині знає, які вони на смак, а для нас то були справжні ласощі. Паслін пасльоном, а нам, дітвакам, кортить чогось суттєвішого за ці солодкуваті ягідки.

СЕЛО МОЄ РІДНЕ

Глибокий колодязь


Під велетенським куполом блакитного неба розпростерся мальовничими килимами-самобранками наш південний рівнинний степ.
Уранці, коли під промінням молодого світила виблискують бурштином і ряхтять золотими лелітками роси, коли вдихається на повні груди настояне на хлібних злаках і чебрецях повітря, постають міражами далекі степові села.
Опівдні сонце зависає в зеніті і, здається, поливає землю розплавленою магмою. О цій порі у тремтливому мареві розчиняються обриси краєвидів — та так, що не відразу й збагнеш, де небо, а де земля.
Ось у такому небесно-земному краї притулилося село Садок — моя маленька батьківщина. Тут я виріс і знайшов свою долю. Звідси починалися всі мої трудові шляхи-дороги.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)