Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Від сонця до сонця
Микола Братан. Їде батько Махно
Микола Братан. Футбол з парасолькою
Микола Василенко. Усе царство — за коня!
Вісник Таврійської фундації. Випуск 11
З Україною в серці
Параскевич П.К. Автобіографічність “Щоденників” Олеся Гончара // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 67-69.
Автобіографічність “Щоденників” Олеся Гончара
Найрозкішніше буяння фантазії сходить на автобіографічних дріжджах.
24 лютого 1980, Олесь Гончар


Олеся Терентійовича Гончара (1918-1995) знаємо як Великого Українця, Всесвітнього інтелектуала, лауреата багатьох найпрестижніших премій і відзнак – міжнародних, всесоюзних і республіканських, Героя України, нашого колишнього справді народного депутата, який неодноразово обирався по Херсонському виборчому округу № 60 до Ради Національностей колишнього Союзу. Митець-громадянин добросовісно виконував свої депутатські обов’язки і гідно звітував про них виборцям не тільки словами, а й конкретними добрими справами.
О. Гончар був автором багатьох романів, повістей, оповідань, поезій, статей, нарисів. А ще запам’ятався сучасникам видатним громадським діячем і великою чуйною Людиною. За cвого життя він звершив ще один трудовий і творчий подвиг – написав щоденникові нотатки, що стали справжнім віддзеркаленням епохи. До такого жанру зверталось багато митців різних часів – Т. Шевченко, В. Винниченко, О. Довженко, А. Любченко, У. Самчук... Після відходу Олеся Терентійовича в засвіти, зусиллями берегині його творчості, дружини Валентини Данилівни, а також за участі друзів письменника були упорядковані й вийшли друком «Щоденники» митця. Це видання з’явилось у 3-х томах (загалом 1668 с.):
Т.1:1943-67 рр.; К., 2002; 455 с.
Т.2: 1968-1983 рр.; К., 2003; 607 с.
Т.3: 1984-1995 рр.; К., 2004; 606 с.
Валентина Гончар свідчить, що збереглося понад 120 записників Олеся Терентійовича, які увібрали його роздуми, враження, поцінування тих чи інших явищ.
«Щоденники» О. Гончара – це голос його душі та серця, осмислення побаченого й пережитого. Це нотатки про численні подорожі рідною землею та зарубіжжям, розповіді про зустрічі з вітчизняними та закордонними діячами. «Щоденники» О. Гончара мають сповідальний характер, тож є надзвичайно багатим джерелом для осягнення величі його постаті.
У розмові з Л. Віриною Олесь Терентійович відзначив: «Щодо автобіографічності. Для мене завжди цікавіший письменник, у чиїх книжках вловлюю особисту долю автора. «Війна і мир», епопея, яку просто не охопиш у всій масштабності, ввібрала скарби толстовської душі. Наскрізь автобіографічний Екзюпері, ще більше – Хемінгуей, вся його творчість, по суті, одна книга про життя незвичайної людини, написана в різних жанрах. Такий Довженко, особливо в «Зачарованій Десні». Згадайте сторінки, які митець присвятив матері. В буденних її клопотаннях – мудрість, життєлюбство і значущість духовно багатої людини, наділеної філософським ставленням до праці, до всього навколишнього. У цьому, мабуть, суть: як осмислені автобіографічні події. Скільки яблунь, соняшників бачили ми на екрані після довженківської «Землі», а до висоти просвітлюючого душу символу піднялися яблуня, соняшник, поетично оспівані Олександром Довженком. Творчість – голос і життя самої душі митця. У мистецькому творі людина ніколи не втаїть, яка вона є. Обмеженість авторського світогляду, душі зробить таким самим і твір, внутрішня нещирість привнесе в книжку фальш, скільки б автор не твердив, що все, описане ним «було насправді». Вся справа, мабуть, у здатності автора співвіднести пережите з ідеалом і, звичайно, в тому наскільки збігаються його ідеал і ідеал народу» [1, c.1]. І далі О. Гончар апелює до Кобзаря: «Як сучасно звучить слово Тараса Шевченка, який не раз із гордістю повторював, що життя його – частина життя народу» [1, c.1-2].
Хотілось би навести оригінальні рядки П.Тичини:
Й тоді, як умру я,
Й тоді, як істлію –
Красою затчу я
Зоставлену мрію…
Сам скапаю сонцем,
В блакиті розтану.
Сам стану віконцем,
У вічність загляну
(«О, я не невільник...») [2, c.323].

Вони перегукуються зі словами О. Гончара:
В години робочі
Залишу вам ранок
І чисту на травах росу.
Я й там вас любитиму.
З тої праночі
Якісь для вас тайни
Сюди принесу.
Ще квіттям зійду
Я в полях України.
Ще вам провіщатиму
Радості день.
Краю коханий, люди кохані,
І звідти вам вимолю
Сонця й пісень.

«Щоденники» О. Гончара були високо оцінені письменниками, літературознавцями, широким колом читачів. На сторінках даного випуску «Вісника Таврійської фундації» маємо нагоду запропонувати увазі наших шановних читачів деякі фрагменти названого видання, які позначені автобіографізмом. Це своєрідне прилучення до високого Гончаревого світу, що допоможе ясніше і гостріше сприйняти думки, почуття, надії чи розчарування великого митця.

Література


1. Гончар О. Творити людину / розмову вела Л.Вірина / Олесь Гончар // Літературна Україна. – 1981. – 13 січня. – С.1-2.
2. Тичина П. Зібрання творів: у 12 т. / Павло Тичина. – К.: Наукова думка, 1983. – Т.1. – 735 с.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)