Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Сузір'я Плеяд
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 7
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
Анатолій Суганяк. Атом любові
Микола Братан. Поет-земляк Євген Фомін
Олег Олексюк. Від берега Я до пристані Ти
Педченко В.В. Береги та пристані лірики Олега Олексюка // Молодь Херсонщини. — 2013. — №3 (22), жовтень. — [Рец на кн: Олексюк О.В. Від берега "Я" до пристані "Ти": Поезія. — К.–Херсон: Просвіта, 2013. – 104 с.]
Береги та пристані лірики Олега Олексюка
Від ранків босоногого дитинства, туманних обріїв юності до полудня поетичного повноліття… Такий творчий шлях відомого українського поета-степовика Олега Олексюка.
Тому цілком доречним і логічним є видання нової збірки майстра слова «Від берега “Я” до пристані “Ти”», у багатьох поезіях якої він робить спробу черговий раз осмислити свої життєві й поетичні пріоритети та, видається, переходить той важливий для себе Рубікон, за яким – зріла і виважена майстерність досконалого лірика.
Книга має три цикли: “Мої береги”, “Мої хвилі”, “Мої пристані”. Це органічно та логічно, адже вже у назвах закодована глибинна сутність нестримного потоку дійсності, якого не оминути жодній людині.
Для авторського мислення притаманні вічні образи батьківщини, матері, коханої. Вони є невід’ємною частиною “я” ліричного героя багатьох поезій видання. Досить своєрідно поет осмислює такі філософські категорії, як віра, надія, любов, щастя, дружба.
Психологи стверджують, що у світі існує чимало видів любові, і любов до людини – найскладніший з них. Тому, аби доросла людина була здатною на це почуття, у дитячому віці його необхідно прищеплювати починаючи з найпростіших форм. Дитина під опікою батьків має навчитися любити деревце, хмарину, камінчик. Саме після цього вона буде здатною полюбити іншу людину.
Мабуть, Олег Олесюк мав у цьому сенсі чудових вчителів. Його інтимна лірика сповнена синергетизму образів: серця, що витьохкує, як соловей; очей, які бачать крізь ніч; голубок минулих гріхів, що інколи залітають у сьогодення. Ці образи фокусуються в одному місці, в один час, в одній особі – особі коханої під рахманним сонцем чи тремтливими зорями тієї Пристані, на берегах якої і сталася та зустріч, ім’я котрій – Любов.
Усе має свій сенс, своє призначення. Ми лише гості на цій землі, а тому, думається, повинні ставитись до своїх вчинків та дій не з позицій розумного егоїзму “якщо не я для себе, то хто для мене?”, а з позицій розумного альтруїзму: “якщо я тільки для себе, то для чого я?”. У збірці можемо знайти цілу низку поезій-присвят, у яких йдеться про людей, особливо близьких авторові. Близьких своєю філософією життя, тими пріоритетами, серед яких немає місця ницості, заздрості, підлості, безкрилою. Очевидно, таким є і сам автор, котрий на найвищий життєвий п’єдестал здіймає ціннісні прапори Дружби, Добра, Чесності, Неповторності.
При ретельному аналізі лірики Олега Олексюка впадає в око здатність поета вихопити з повсякденного буття мить і передати її читачеві за допомогою кольорового лексикону, що сприяє гармонії цілого з психологією моменту дії (пісня “Намалюю я для мами світ таким”).
Чимало віршів містять багатогранну символіку образів, які, вочевидь, є важливими для самого автора і наснажують уяву читача різноплощинними філософськими проекціями (Богоперстний благодійний знак; Христова сім’я; кремінь буднів сивих) тощо.
Вибагливий критик та й читач, насолодившись поетичними перлинами збірки, буде приємно вражений жанровим розмаїттям творів. До уваги шанувальників римованого слова поезії-присвяти, вінок сонетів, акровірші, рондо, гімни, експромти, логаеди, ремейки, пісні.
Ліричні твори поета насичені й незвичайними тропами (пожежа сердець; кирпаті вікна; повнощокий місяць; цитаделі кохання; душа, пошерхла від орди; вакуум глухоти; коктейлі самоти), і неологізмами (надревнощі, хвиленосний, волоссяспад, розпромінитися) тощо.
Поезія – це насамперед образність, метафора. Цього у Олега Олексюка вистачає, проте та метафора не вимучена, а народжена поетичною душею Кажуть, щастя – то стан повного задоволення життям. Напевно, автор поетичної збірки «Від берега “Я” до пристані “Ти”» може вважати себе щасливим. Це зримо простежується крізь концептуально-світоглядну призму його поетичних рядків. Інакше і бути не може. Поет живе повноцінним життям, у якому є любов, кохання, вірні друзі та ота життєдайна стежина, котра, через перипетії повсякдення, напоєна цілющою магією рими, веде його, як і завжди, від рідного Берега до такої знайомої Пристані.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)