Василь Костянтинович Очерет (таке справжнє ім’я Василя Барки) – український прозаїк, поет, перекладач ХХ ст. Він став автором відомого роману про Голодомор, а загалом написав близько 20 книг. Невизнаний світом український модерніст, ізольований “геній” діаспори впродовж 50 років активно творив, живши на околиці Нью-Йорка [1].

Актуальність дослідження пояснюється потребою глибшого вивчення віршів Василя Барки. Тож приділяємо увагу тим творам, які потребують більш детального аналізу.

Мовознавство

Володимир Олексенко

Функціювання слів-символів у романі В. Барки “Жовтий князь”

15 жовтня 2008 року кафедрою українського літературознавства Херсонського державного університету та активом наукової лабораторії "Українська література в англомовному світі", що діє при ХДУ, була проведена конференція до 100-річчя з дня народження видатного українського мислителя, письменника, публіциста, критика, перекладача Василя Барки. У заході взяли участь викладачі кафедри українського літературознавства та студенти Інституту філології та журналістики ХДУ.

Історія української літератури нараховує чимало імен митців-вигнанців, одним з яких був і Василь Барка. На сьогодні творча спадщина митця ґрунтовно вивчається літературознавцями, однак проблеми специфіки міфопоетики автора, дослідження міфологічної основи його творчості, на нашу думку, є невичерпними. Письменник вибудовує індивідуальну світоглядну модель, цим самим демонструючи універсальну роль механізму колективної та національної пам'яті. Отже, дослідження творчості письменника щодо нагромадження споконвічного народного досвіду в слові конкретизує функцію літератури як необхідної умови збереження етнічно-традиційних моделей світосприйняття.

Творчість Василя Барки - етапне явище в історії відродження та утвердження національної духовної культури українського народу. У центрі уваги дослідників (Ю.Косача, О.Лятуринської, Б.Рубчака, Ю.Шереха, Ю.Коваліва, Є.Сверстюка та ін.) перебувають переважно лірика і романи письменника (найбільше "Жовтий князь"). Проте залишається ще чимало недосліджених аспектів творчості В.Барки. Зокрема, значна частина нехудожньої прози митця (есе, літературознавчі розвідки, релігійні роздуми) перебуває поза увагою наукових досліджень, хоча потребує цілісного аналізу на різних рівнях: проблемно-тематичному, образному, жанрово-стильовому.