Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Знову експромти
Іван Немченко. Військова хитрість
Микола Братан. Відчахнута віть
Історія Просвіти Херсонщини. Том 1
Микола Братан. Їде батько Махно
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 1

Шевченко Т.Г.

Лист до Катерини
Шевченко Т.Г. // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 186-188.
Вітаю щиро Катерину,
Яка прийшла із «Кобзаря».
Вже нас вітає жовто-синьо
Вкраїни вільної зоря.
Та чуєм, з долею-імлою
Гірке ще світло йде до нас.
На нього з правдою святою,
Немов із сонцем, йде Тарас.
В нім грім шабель і поклик волі
І доля дівчини одна.
І Катерина йде поволі
З імлою-долею сумна.
Я по-дівочи відчуваю
Її надію і печаль.
Ще, може, десь з-за небокраю
До неї вернеться москаль.
І лід на річці вже не трісне –
У це наївно вірю я.
Та доля-мла над нею висне,
Як віща правда Кобзаря.

Давно було те, а сьогодні
Хіба ж змінились почуття
Людей, що буть людьми не годні,
Й не знають навіть каяття?
Які ж у цьому життєплині
Живуть лиш помислом лихим.
Персоналії: 
Лірична Шевченкіана
На Тараса; Кобзареві; Шевченкові думи; “Іду...”; Поклін; Землі моїй: вірші
Шевченко Т.Г. // Вісник Таврійської фундації. Вип. 14. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 113-117.

На Тараса



Він розбив доби тверді окови,
Дитям збагнув вже волелюбний зміст
Пісень своїх дідів. Він кинув міст
Із рабства до висот, де рідна мова
Озброює і владно кличе діять;

Снагу дає ясним трудам рости,
Що другим шлях до тої ж висоти
Освітять в час, як схопить безнадія
Думок охлялих і жбурне на дно,
Коли уже здається все одно,
В яких світах нащадкам не блукати.
Горить у нього юнаків любов,
Дітей і матерів єдина кров,
Для супостата завжди він іклятий.


Кобзареві



Страшно робиться, коли читаю,
Перечитую, од краю до краю
Слізьми засіяні лани паперу
Білого.
І диво дивнеє
Стає: бадьорію, коли з померлих літер
Схопиться й повіє
Персоналії: 
Мій Шевченко

Шевченко Т.Г. // Вишиванка. Число 5. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 55-56.

У темній рамі, в хаті на стіні –
Портрет Шевченка, скільки пам`ятаю.
Дивлюсь на ньо-го й мариться мені,
Що я його давно і добре знаю.
З часів кріпацтва, ще коли малим
Він потерпав від панської неволі,
Коли життя було нещадне з ним,
Та він терпів, не ви-казавши болю.
Він взяв перо і вилив отой біль
На аркуші в поезії чудовій,
І мову рідну високо підніс,
І душу українську в кожнім слові,
Як пута рабські мужньо розри-вав,
І як за жінку-матір мовив слово,
Як мріяв, щоб земля, яку кохав,
У волі й мирі процвітала знову.
Це мій Шевченко, бо із ним живу,
Милуюсь краєвидами Вкраїни,
За неї з ним я Богу помолюсь,
Як він, не знаю іншої країни.

Персоналії: 
Пам’яті Шевченка

Шевченко Т.Г. // Вишиванка. Число 5. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 60.

Крізь призму століть
Його голос нам чути.
Нам серце болить,
Бо його не вернути –
Митця-патріота,
Що словом рубав
Усіх ворогів
І народ підіймав.
Шевченка ніколи
Ніхто не забуде.
«Кобзар» його вічно
Іти буде в люди.
Століття пройдуть
І покине всіх час –
Не вмре й не загине
Славетний Тарас.

Персоналії: 

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)