Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Нариси з історії Бериславщини. Випуск 7
Бериславщина: рік 1903
Бериславщина: рік 1905
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 3
Вишиванка. Число 3
Олег Олексюк. Я для мами намалюю
Під занавіс // Ейсмонт Є.М. Юшка по-королівськи: Сміх і сльози, гумор і сатира. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 91-94.
Під занавіс

В кінці збірки хочеться показати щось оптимістичне, сімейне, для душі. Пропоную два вірша, присвячені моїй дружині Люсі. Ми з нею прожили 50 років! Не рідкість, але нечасто святкують «Золоте весілля». Люся з села Василівка, що під Каховкою. Дитинство у колгоспі Тельмана, село те вже на дні Каховського водосховища. Восени про юність згадаємо.

 

Дружині Люсі
до сорокаріччя подружнього життя.

 

Давним-давно було колись,

Коли по балках ріс ще верболіз,

У Тельмані була хатина,

А в ній жила дівчина.

 

Як гарно сонце сяяло тоді!

В гаю зозуля кукувала,

А ти раділа і собі

Все юні роки рахувала.

 

Як «страшно» було у гущаві,

Звідкіль вас хлопці все стращали.

А як ти радо посміхалась,

Коли квітками милувалась.

 

А потім ти з дівчатами дружила,

А потім ми з тобою одружились.

 

Чималий вік з тобой прожили.

І сонце щастям нам світило,

І небо чорні хмари крили –

Всяко нам в житті бувало.

 

Пройшли, пройшли літа.

Ти бабусею стала.

Під водою й балка та,

Де ти дівчиною гуляла,

 

І я тепер старий дідусь.

Але за тебе Богу я молюсь,

Аби ти щастя і здоров’я мала!

Тож усміхнись до мене моя мила,

А я до тебе пригорнусь.

 

7 листопада 2004 року.

 


 

 

7 листопада 2014 року виповнилося 50 років нашого подружнього життя. У цій присвяті дружині я заримував всю мою родину: доньок, сина, онуків і правнука. Хай Бог всім дає щастя. У мене є чим пишатися.

 

Дружині Люсі
до дня Золотого весілля

 

Осінь, ліс, краса чудова!

Барвами вкрилась діброва.

Калина — мов пава в намисті.

І тихо падає листя.

 

Ми поруч з тобою ідемо.

Турботи, клопоти, заботи –

І так день за днем, дні за днями.

Не сидимо з тобой без роботи.

 

Листопадами лічим роки.

Вже пятидесяті роковини,

Як стежина в нас єдина,

Вже й мамами стали доньки.

 

Віра у Виші успішная пані,

Олег їй завжди помогає,

Олежика музі навчає.

І Алла в директорськім чині.

А діти!, мов ті ангелочки –

Соколи та горлиці дочки.

 

Напружив Олежик чоло,

Дзвенить голосочком Софія,

Женя стає на крило,

Владик в колисці танцює.

 

Антон із Мартой одружились,

Бог їхній шлюб благословляв.

Вони йому щиро молились —

І Бог Ярослава послав.

 

І в Вячеслава синочка

Теж дві гарненькі дочки.

Старша Настуся, потім Аннуся –

Альона їхня матуся.

Дай Бог і далі в тім дусі.

 

Падає листя, збігають роки,

Стелиться осінь під ноги –

Радісні влітку шляхи,

Сумна осіння дорога.

 

А у небі сяють зіроньки!

То знаки онукам від Бога.

Щаслива їм буде дорога,

Розумні наші пташечки.

 

Радій, бабусе, онуки хвацькі!

Вони продовжать рід козацький.

Народять гарних діточок

Й побільша в небі зірочок.

 

А ми йдемо осіннім лісом,

Шуршим давно опалим листом.

 

Дай Боже щастя їм і нашій ненці-Україні.

Буде щастя на Україні, – будемо щасливими й ми.

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)