Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Іван Немченко. Квітка України
Олег Олексюк. Я для мами намалюю
Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Олег Олексюк. Затуманені плачем
Микола Василенко. Уламки імперії
Микола Братан. Гіркі експромти

Сільваші М. Архетипні образи у збірці Віри Вовк “Жіночі маски” // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 38-40. - [Трибуна молодого дослідника. За матеріалами VI Всеукраїнської студентської наукової конференції “Література української діаспори у світовому історико-культурному контексті”]

Архетипні образи у збірці Віри Вовк “Жіночі маски”

У наш час є досить актуальною гендерна проблематика. Дуже гостро постали питання: чи повинна жінка бути рівною у всьому з чоловіком? чи буде правильним зректися своєї природи та спробувати стати такими, як інша половина людства? Однозначної відповіді немає, але не слід забувати, що перш за все жінка повинна залишатися самою собою, такою, якою її створила природа. Саме такий архетип жінки дослідила Клариса Пінкола Естес [4], але вона не зверталася до українського матеріалу. Творчість Віри Вовк досі не вивчалася в обраному нами аспекті. Усе це дає підстави вважати нашу тему актуальною.

Смисловим ядром традицій у культурі є те типове в них, що формує константи духовного життя, забезпечує можливість жити згідно з моделлю, а саме – з архетипом, який може осмислюватися як колективне несвідоме і як факт розуму, що зумовлюється культурною спільнотою. Архетипи не лише поширюються через традиції, мову, культуру, мистецтво, але й мають здатність спонтанно виникати в будь-який час, у будь-якому місці.

Юнгівський архетип – ідеальний феномен. Його поняття є результатом багатьох спостережень, передусім над міфами та казками, які містять стійкі мотиви. Карл-Густав Юнг вважав, що архетип доцільно тлумачити як автопортрет інстинкту, сприймання ним самого себе. На його думку, це ідеальна порожня форма, наділена енергетичною силою, що походить із неусвідомленого і формує уявлення. Істинна природа архетипу є ірраціональною. Карл-Густав Юнг вирізняв також і архетипний образ – спосіб вияву архетипу у свідомості. Психологічно ж успадковується не уявлення, а енергетична форма, у такому сенсі, в якому вона відповідає вічним інстинктам.

Архетипні образи є джерелом міфології, релігії та мистецтва. На думку Карла-Густава Юнга, митці черпають натхнення зі сфери неусвідомленого, продукуючи ці образи, оскільки творчий процес полягає в одухотворенні архетипу. Він стверджував, що архетипні образи та ідеї виявляються у культурі як символи (найбільше – у літературі, живописі, скульптурі та релігії). Учений особливо наголошував, що символи, характерні для різних культур, часто виявляють разючу подібність, оскільки вони сягають загальних для людства архетипів [5].

Віра Вовк має досить своєрідний погляд на творчість, до того ж, вона сама як особистість є багатогранною: поетеса, прозаїк, драматург, перекладач, живописець і графік, науковець і педагог. Їй довелося жити у Німеччині, Бразилії, США. Тому Віра Вовк органічно засвоїла не тільки українську культуру, а й культури інших країн. Це зумовило її своєрідну манеру письма, сформувало її “химерний” художній світ. Великий уплив на творчість письменниці мала причетність до Нью-Йоркської групи, яка ще в середині 50-х років розпочала здійснення модерністського проекту, що мав на меті кардинально змінити основні вектори естетичної свідомості у вітчизняній літературі і подолати фатальну для української поезії відірваність від яскраво виражених тенденцій світового модернізму [3].

Віра Вовк не змінила основного напрямку своєї творчості, переходячи від пізнього модернізму до постмодернізму, працюючи на засадах чистого мистецтва і, до того ж, піднімаючи тему значення жінки, що є актуальною у феміністичному дискурсі.

У її збірці поезій “Жіночі маски” жінки постають як уособлення краси, патріотизму, мистецтва тощо. “Маски” тут символізують різні сторони людського буття, душі, характеру. Так, мужність, відвагу і рішучість символізують образи Жанни Д’Арк, Марусі Богуславки, Роксолани; мудрість утілено в образах княгині Ольги, Клеопатри; вірність – Пенелопи, Бондарівни, Ванди, Кудрун; Шехерезада символізує мудрість і хитрість; символ переродження – Магдалина, символи кохання – Джульєтта, Маргарита, Ніфертіті. Завдяки такому розмаїттю “масок” перед нами постає цілісний, багатогранний образ Жінки, що складається із дрібніших мозаїк-образів – це жінка-мати (Єва, Берегиня, Йокаста, Корнелія, Ніоба), жінка-воїн (Жанна Д’Арк, Камілля, Брунгільда, Ольга).

Як джерела образотворення авторка використала Біблію, український і світовий фольклор та історію, однак найбільше – античну міфологію. У збірці постають не просто імена славетних жінок, а оригінально інтерпретовані архетипні образи, що уособлюють різні сторони людського буття: материнської любові, нестерпного жалю втрати (“Ніоба” – жінка, яка втратила своїх дітей, переживає горе: “на землі що від нього/ сльозавить камінне око/ і корчиться серце камінне ... глухнуть дзвони/ і набрякають гриби отруєні”); патріотизму, саможертовності (“Іфігенія”: “кривавим серцем/ твоє ім’я очищаю/ від скверни/ вітчизно”) [5].

Вічним образам Віра Вовк надає сучасного звучання, індивідуальних рис, переконуючи читача, що вони є актуальними завжди, оскільки кожний талановитий митець розкриває в них не тільки архетипне значення, а й створює нове – те, що близьке людині нашої епохи і всіх наступних. Міфи стоять біля витоків світу, а отже – надають ключ до його розуміння, дозволяють загострювати той чи інший аспект життєвих цінностей, гіперболізувати їх, а, отже, підкреслювати і змушувати замислюватись. Архетипні образи, почерпнуті з міфологічних джерел, активно “пересотворюються” сучасними письменниками. Поезія Віри Вовк заслуговує всебічного вивчення у цьому аспекті.

 

Література

1.     Антична література: навчальний посібник / Ю. І. Ковбасенко. – 2-ге вид., розшир. та доповн. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2012. – 248 с.

2.     Вовк Віра. Жіночі маски / Віра Вовк. – Ріо-де-Жанейро; Женева: [Б.в.], 1993. – 84 с.

3.     Поети Нью-Йоркської групи: антологія / упорядники О. Астаф’єв, А. Дністровий. – Харків: Веста; Ранок, 2003. – 288 с.

4.     Эстес К.П. Бегущая с волками: женский архетип в мифах и сказаниях / К.П.Эстес. – М.: София, 2007. – 496 с.

5.     Юнг К.-Г. Психологія та поезія / К.-Г. Юнг // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів: Літопис, 2002. – С. 119-138.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)