Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Тимошенко. Мій степосвіт
Сергій Гейко. Церков величність
Ейсмонт Є.М. Юшка по-королівськи
Іван Ющук. Якщо ти українець
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12

Слово о полку Ігоревім: (Уривок). Переклад Василя Піддубняка // Елінг. 2017-2018. Вип. 11-12. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 107-109.

Слово о полку Ігоревім: (Уривок). Переклад Василя Піддубняка

СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ

 

(Уривок)

 

 

 

Ігор-князь тікає з полону

 


Скипіло море опівночі; ідуть смерчі імлисті;
Ігорю-князю Бог шлях каже –
Із землі половецької на землю Руську,
До отчого золотого престолу.

Погасли вечірні зорі.

Ігор спить.
Ігор чатує.
Ігор думками поля міряє –
Від великого Дону до малого Дінця.
Вершник Овлур опівночі свиснув за рікою, –
Подає князю знак.

Князю Ігорю не бути полоненим!

Відгукнувся. Загупала земля, зашуміла трава.
Вежі половецькі захиталися.

А Ігор-князь поскакав горностаєм до очерету
І білим гоголем – на воду!
Скочив на борзого коня,
А зіскочив з нього босим вовком.
І побіг до лугу Дінця,
І полетів соколом піді млою,
Збиваючи гусей і лебедів –
На сніданок, на обід, на вечерю.
Коли Ігор соколом полетів,
То Овлур вовком побіг, збиваючи студену росу.
Натомили своїх швидких коней!

Донець мовить:
«Князю Ігорю!
Не мало тобі величі, а Кончаку – знеслави,
А Руській землі – веселощів?».

Ігор відповідає:
«О Донче! Немало й тобі величі:
Леліяв князя на хвилях,
Стелив йому зелену траву на своїх срібних берегах,
Одягав його теплою імлою у затінку зеленого дерева.
Ти стеріг його гоголем на воді, чайками на потоках, черняддю на вітрах».
Не така, кажуть, ріка Стугна.
Маловодна. Чужими потоками повниться
Судна розкидала у гирлі, віднесла князя Ростислава,
Закрила Дніпра темними берегами.
Плаче мати Ростиславова за юним князем Ростиславом.

Поникли квіти у жалобі і дерево в тузі до землі прихилилося.
То не сороки застрекотіли:
По сліду Ігоревім їдуть Гзак з Кончаком.

Тоді ворони не граяли, галки замовкли.
Полози повзали тільки.
Дятли стуком шлях до ріки кажуть.
Солов’ї веселими піснями світанок провіщають.

Мовить Гзак Кончакові:
«Уже сокіл до гнізда летить,
Соколича розстріляємо своїми золотими стрілами».
Рече Кончак Гзакові:
«Хай уже сокіл до гнізда летить,
А ми соколича обплутаємо красною дівицею!»
І каже Гзак Кончакові:
«Якщо його красною дівицею, то не бачити нам
ні соколдича, ні красної дівиці.
І почнуть нас птиці бити у полі Половецькому».

Казав Боян, співець часів Святослава, Ярослава і Олега:
«Тяжко голові без пліч,
Тяжко тілу без голови,
Руській землі – без Ігоря».

Ігор повертається!
Сонце світиться на небі, –
Ігор-князь у руській землі!
Дівиці співають на Дунаї.
В’ються голоси через море – до Києва.
Ігор їде по Боричевому узвозу –
До святої Богородиці Пирогощої.

Землі раді, міста веселі!

Співають пісню старим князям, а потім молодим.
Співають славу Ігорю Святославичу,
Буй-туру Всеволоду,
Володимиру Ігоревичу.
Здравиці – князям і дружині:
Побили за християн поганих полки.
Князям слава і дружині!

Амінь.

Переклад Василя Піддубняка.
(Зі збірки «Храм», К., 2016).

 

 

 

Print Friendly, PDF & Email

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)