Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

М.Братан. Парасолька йде по місту
Вісник Таврійської Фундації. Випуск 8
Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 9
Коломієць Н.А. Відлуння душі
Микола Швидун. Ти до мене прийшла
Стоїть над рікою будинок
У нашому селищі він єдиний на правому березі Інгульця. Але саме ним чи не найбільше пишаються великоолександрівці. Цього року легендарній будівлі виповнюється рівно 85. Ювілейну дату восени широко й урочисто відзначатимуть в районі і не тому, що в ансамблі з потужним мостом через річку, з гомінким водопадом ця споруда утворює наймальовничіший куточок нашого краю. Не тому, що в її стінах, у гуртках дитячо-юнацької спортивної школи, нині виховуються справжні таланти, такі, як триразова чемпіонка України, учасниця чемпіонату світу з вільної боротьби Ілона Прокопевнюк. Селяни Великоолександрівщини пов’язують з цією спорудою доленосні зміни у своєму побуті, культурі, сільськогосподарському виробництві і, загалом, у житті.
А починалася легенда далекого 1927 року, коли за рішенням Херсонського окружного виконавчого комітету на Інгульці у Великій Олександрівці розпочалося будівництво першої на Півдні України гідроелектростанції. Передбачалося спорудити греблю зі шлюзами і підняти рівень води в річці до 4-х метрів з подальшим її використанням для зрошення 500 гектарів посушливої землі. На будівництво ГЕС і залізобетонного мосту було виділено 250 тисяч державних коштів. На урочисту церемонію по закладці першого каменя з’їхалися представники з усіх навколишніх сіл.
— Будемо надавати всіляку допомогу, — пообіцяла від імені малоолександрівців сільська активістка Настя Голуб.
— Нічого не пошкодуємо для доброї справи, — підтримали давидовобрідці, новокам’янчани, борозенці, твердомедіці…
І роботи, як мовиться, закипіли. Заскрипіли селянські вози. З кирками і лопатами трудилися люди до сьомого поту, перевозячи власними підводами камінь та інші будівельні матеріали. На допомогу будівельникам прибули добровольці з Одеського меліоративного інституту. Запрацювали гуртки лікнепу, оборонні та спортивні товариства. В позаробочий час студенти вчили селян читати і писати, влаштовували серед молоді спортивні змагання.
— Мій батько працював на будові молотобійцем у коваля Сколібога, — згадує майже дев’яностолітній Микола Іванович Чернишов. — Якось на будову приїхав відомий на Півдні України чемпіон з вільної боротьби. Він походжав зеленим травяним килимом і, граючи м’язами, що аж клубочилися у нього під шкірою, запрошував бажаючих помірятися з ним силою та спритністю. Батько вийшов на килим і поклав чемпіона на лопатки…
Голова райвиконкому, колишній червоний партизан Сергій Десна з дружиною Галею і конюхом Федором приїздили на будову з гармошкою і веселими піснями. Часто під час обідньої перерви дзвенів чудовий голос місцевої співачки Гандзі.
“То були незабутні події, — писав у своїх спогадах тодішній секретар райвиконкому Аркадій Біляков. — Словосполучення “самовіддана праця” звучало не символічно, як тепер, а означало конкретну дію конкретних людей. Всюди витав справжній пафос творення нового життя, без чого не вдавалося б долати неймовірні труднощі. А їх було більше, ніж досить. Ледве встигли вирити котлован під майбутню будівлю і укласти перший бетон, як небувала весняна повінь 1928-го року замулила його. Довелося все починати заново і працювати завзятіше, організованіше…”
…Уміле фахове вирішення всіх питань інженером-будівельником Маєвським, масово-політична і культурно-освітня роботи сприяли високій продуктивності праці і через рік від початку будівництва перший у наших краях тракторист, перший машиніст гідроелектростанції, між іншим, майбутній рідний дідусь космонавта Олега Атькова, Ростислав Плахута запустив дві турбіни потужністю 135 кіловат…
…Під час війни окупанти зруйнували греблю. Після визволення району у 1944 році приміщення відремонтували і переобладнали у теплову електростанцію, яка працювала до 1957-го року. Давно район споживає у необхідній кількості електроенергію з державної енергосистеми, давно стала легендою колишня місцева ГЕС, але вона назавжди залишається ще й символом нашої Великої Олександрівки, на гербі якої художник-гералдист зобразив шлюзи електростанції, обрамлені повнозерними колосками пшениці.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)