Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Молода муза. Випуск 2
Інна Рижик-Нежуріна. Мить
Михайло Гончар. Селянський повстанський рух на Півдні України: (1918-1921)
Олег Олексюк. Доки живі. Тисячовесни
Елінг. 2017-2018. Випуск 11-12
Микола Братан. Побите серце

Субчинська Н. Біль // Вишиванка. Число 5. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 9-10.

Біль

Біль. Невимовний біль застиг у серці. Він змусив моє життя зупинитися. Так, я дихав, відчував, розумів, але морально – я помер. Цей біль неможливо витримати, його неможливо пережити… Він просто є всередині і ти нікуди його не подінеш. Його не вирвеш з корінням із серця, не випустиш його отруйні ріки із крові, не повернеш душі квіт, коли все у ній згоріло дотла…
Смерть… Смерть моральна, духовна, фізична. Вона повсюди. Вона стоїть і над тобою, і чекає. Вона забирає у тебе по клітинці, відриває їх собі і на твоїх очах шматує їх, рве на міліметри і кидає собі під ноги… Вона стоїть на горі з чорних трупів, з неживих мучеників з червоними очима і скрюченими тілами… Вона стоїть і чекає… Ти наступний.
Забуття… Як би хотілося забути все і просто зникнути, стерти з пам’яті всі ці події, кожен прокля-тий момент, коли вже не міг витримати муки. Я хочу забути. Забути все. Себе.
Життя прекрасне. Було. Перед очима той щасливий день, коли народилася моя перша дитина, моя кохана кровиночка, моя маленька дівчинка! Я літав у небі, я хотів звернути гори, я світився від божевільної радості! Божевільна радість… Вона змінилася божевільним горем. Всього 5 тижнів про-жила моя донечка, всього 5… Всього 5 колосків вирішило її долю. Всього 5 мовчазних, неживих, нікчемних колосків. Їх не стало… Чому вижив я? Чому моя сім’я пішла на той світ, а не я? Як я можу жити з думкою, що я їх не вберіг? Вони померли голодною смертю… А я ніщо. Без них. Чому Бог не забрав у мене останнього подиху?
Я плачу. Але сліз немає. Плаче моя чорна згоріла душа, пуста душа, байдужа до самої себе… Плаче не від мук фізичних, не від голоду, ні… Плаче від того, що моєї сім’ї більше немає, а я нічого не можу зробити. Я один у цілому світі. Я живий мрець… Ще живий.
Який гострий ніж… Старий, іржавий, але гострий. Я беру його в руки і повільно підношу до серця. Точніше, до того місця, де було серце, бо його вже нема… Я не сумніваюся в тому, що зроблю. Це мій єдиний вихід…

А десь далеко, в одному великому місті друкувалася газета. Одна стаття особливо привертала ува-гу: «В Україні голоду нема…»

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)