Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Каляка. Рукопис знайдено в каюті Ушакова
Анатолій Анастасьєв. Просто життя
Молода муза. Випуск 2
Анатолій Анастасьєв. В чарівному світі дитинства
Інна Рижик-Нежуріна. Мить
Вишиванка. Число 3

поезія, вірші

Відповідальність; Слово; Пісочний годинник
поезії

Відповідальність

 

Мабуть, щось я вчинив несучасне,

Бо збудилася тінь палія,

І пожежа в Донбасі не гасне,

Пахне димом пожарищ земля.

 

Мабуть, вірші мої іще сірі

І сказав своє слово не так,

Бо північний сусід у зневірі

Ладен вбити за ржавий п’ятак.

 

Головну десь прогавив годину,

Не помітив супліддя у млі

І зробити щасливу людину

Не зумів на сучасній землі.

 

Свій наділ не залишу орати,

Відітну непокірливу лінь.

Буду ревно, як звір, працювати

Для прийдешніх уже поколінь.

2017 р.

 

 

Слово

 

Геометрія любові; «Самотньо стискаю...»; Серце; «Густіє вечір. Вишні налилися...»
вірші

Геометрія любові

 

Рівнобедрена твоя фігура,

Що склада прямокутний трикутник,

Там стоїть, площина де похмура

Обіймає кути під руки.

Почуття наші круглі і голі,

А думки – то перлини прегарні,

Ми з тобою, як вектори в полі,

Мабуть вийшли колінеарні.

Якщо з погляду стереометрії

Будемо в мимобіжних площинах,

Де ніколи не перетнемось ми –

Я без тебе напевно загину.

Серця в нас – посмуговані сектори,

Там відомості лежать пластами,

Ми – стрічки на одному детекторі,

Ми – доріжки в одному кластері.

Ми, мабуть, паралельні сторони,

Ми з тобою – кути вертикальні,

Ми – круки, ми – ворoни і вoрони,

Вектори ми колінеарні.

Молитва

 

На світанку заспіваю

На Дніпровій кручі,

Та, співаючи, спитаю

Сонечко пекуче:

 

“Ой, чому Сурозьке море,

В сяйві Слави горній,

Нині, наче з пекла горе,

Розлилося чорним?!

 

Батьку, батьку! Ви все знали:

Слава як здобута,

І за що ім’ям вінчали

Цю ріку Славута!

 

Знали, що вожді слов’янські

Не були рабами,

Бо горів у всіх поганських

Порох під ногами,

 

Як Славуту з Ра-рікою

Сурожжя єднало,

Як Зоря лилась росою,

Дітками зростала!”

 

Я на Троїцю трисвітну

Помолюсь як личить,

Твій вогонь на Материзну,

Чуєш?; Я не боюся погляду лихого; Я цього хочу! Я така!
вірші

Чуєш?

 

Мало! Мені цього уже так мало!

Я дико хочу максимум відчуть.

Мої легені, чуєш? Вже вдихали

Повітря, яке можна осягнуть.

 

Туди! Де важко давлять неба шати,

Куди відкрито не усім путі.

Туди я маю, чуєш? Долітати,

А не висіть в буденному житті.

 

Я хочу крила широко розкрити,

Зірвати одяг, розірвать, мов тлін.

Я хочу, чуєш? Світ новий творити.

Невже хтось зможе зупинить цей плин?

 

Так важко нам змагатися зі світом,

Канони вічні розбивати враз.

Я не готова, чуєш? Так лишити,

Лишити все, як вирішать за нас!

 

 

Я не боюся погляду лихого

 

Просто неба

 

Сонце ловили своїми блідими тілами,

Там, просто неба, де літо все грало у хованки.

Вірили в те, що загояться рани і злами.

Мріяли. Зміст у житті все шукали прихований.

 

Там фотографії – пазлами в пам’ять нашу.

Ми молоді були: ще не втомилася молодість.

Ще доїдаємо власну заварену кашу

З медом, який від життя набирається солоду.

 

Ще наша молодість шрами й синці свої чухала,

Дещо незграбно волосся у коси вплітаючи.

Там, просто неба, ми серце із совістю слухали

І рахували птахів, разом з ними злітаючи.

 

Ви – такі самі. Видно в очах небайдужість,

Видно амбіції, силу твердого характеру.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)