Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Швидун. Стою на перехрестi
Анатолій Анастасьєв. Просто життя
Микола Братан. Їде батько Махно
Сонце на рушнику
Анатолій Анастасьєв. Подорожник

Бериславщина

Початок українізації на Бериславщині

Гейко С. Початок українізації на Бериславщині // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 249-250.

Гейко С. Початок українізації на Бериславщині // Маяк. - 1996. - 3 жовт.

Перша половина 20-х років минулого століття ознаменувалася для СРСР не лишень відомою новою економічною політикою (НЕП), а й процесом так званої коренізації. Необхідність такої культурної політики визначили Х (березень 1921 р.) та ХІІ (квітень 1923 р.) з’їзди РКП(б). У документах останнього, зокрема, ставилася вимога забезпечити „вживання рідної мови в усіх державних органах і в усіх установах”, „розширити мережу всіх ступенів навчальних закладів і створити робфаки місцевими мовами”. В Україні цей процес дістав назву „українізація” і поширювався на усі державні, партійні, громадські установи та організації.

Початок 20-х: Бериславщина в архівних документах і на сторінках преси

Гейко С. Початок 20-х: Бериславщина в архівних документах і на сторінках преси // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 220-239.

Нижче наведений матеріал стосується не якоїсь окремої теми з життя Бериславщини початку 20-х років, а є своєрідною компіляцією документів з метою дати загальне уявлення про суспільно-політичне життя наших земляків на початку 20-х років минулого століття. Однак, треба враховувати, що використана лише мінімальна дещиця з багатьох тисяч документів, що містяться у сховищах Державного Архіву Херсонської області (ДАХО) та на шпальтах газети «Херсонский коммунар». При цьому майже повністю обійдено теми голоду 1921-23 рр., конфіскації церковних цінностей1, оскільки вони підлягають окремому вивченню.

Бериславщина. Рік 1896-й

Бериславщина. Рік 1896-й // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 198-201.

Бериславщина. Рік 1896-й // Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении. Херсон. — Тип. Губ. Правл. — 1896.

Бе­рис­лав: заш­тат­не міс­то Хер­сонсь­ко­го по­ві­ту. Дво­рів 1 542, меш­кан­ців 13 167 (6 729 чо­ло­ві­ків, 6 438 жі­нок). Па­ра­фій пра­вос­лав­них 3, Цер­ков пра­вос­лав­них 4, єв­рейсь­ка си­на­го­га та два мо­ли­тов­них бу­дин­ки.

Рееміграція шведського населення Херсонського округу в 1929 р. за документами державного архіву Херсонської області

Коник Ю. Рееміграція шведського населення Херсонського округу в 1929 р. за документами державного архіву Херсонської області // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 132-139.

Друга половина 1920-х рр., яку в сучасній українській історі­о­графії ще на­зивають Великою Перервою, стала періодом відносно вільного національно-культурного будівництва в мо­ло­дих союзних республіках, поки Кремль був зай­нятий нарощуванням сили та внутрішньою боротьбою за владу після смерті Леніна.

Зміївка

Данильченко О. Зміївка // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 129-131.

Як ві­до­мо, шве­ди у скла­ді пос­тій­но­го на­се­лен­ня Ук­ра­ї­ни з’я­ви­ли­ся у кін­ці ХVIII ст. У ХIХ — у с. Альт-Шве­ден­дорф на­ра­хо­ву­ва­лось 84 дво­ри, 604 чо­ло­ві­ки на­се­лен­ня, які во­ло­ді­ли 3245 де­ся­ти­на­ми ор­ної зем­лі. Бу­ли збу­до­ва­ні: шко­ла, лю­те­рансь­ка цер­ква. Нез­ва­жа­ю­чи на тіс­ні сто­сун­ки з су­сід­ні­ми ук­ра­їнсь­ки­ми та ні­мець­ки­ми се­ла­ми, ма­лень­ка шведсь­ка об­щи­на, уни­ка­ю­чи аси­мі­ля­ції, збе­рег­ла­ся до на­ших днів.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)