Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Леонід Куліш. Зізнання
Вишиванка. Число 3
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму
Йосип Файчак. Світ вирує
Голос Батьківщини
Вишиванка. Число 5
Вершиться диво
Весна поволі переходить в літо. Зеленоокий травень передав чарівний посох червню. Саме йому випадає вершити у природі великі дива. Ледь відшаліла з грозою тепла злива і збігли в оболонь шумкі потоки, як вже, дивись, синьоокі волошки принаджують до любощів волохатих джмелів. Високо в небі, у жайвора на крилі завис над степом срібний дзвіночок. Ярило у солом’яному брилі, як добрий господар, стежить з високості, щоб злаки вчасно викинули колос, щоб зав’язалося і налилося молодою силою зерно. А в лузі працьовиті бджілки поспішають впоратись з багатою взяткою. Наступає пора сінокосу, пора прощатися із запашними медоносами. Вже завтра їх краса упаде під ноги косарям. Трішечки сумно, але вдосталь буде сіна на зиму великому і малому рогатому поголів’ю. На побачення з літом вирушаю зранку далеко за околиці села. Знайома стежка веде до яблуневого садочка, де на деревах рясно звисають стиглі плоди білого наливу, набирають сонячного меду симиренки… Відразу за садом, скільки сягає око, лежать самобранки ланів. Де-інде шелестить на вітрі широким листям розвінчана королева полів кукурудза. Витіснив її новий фаворит бізнесу соняшник, золотавий німб якого заполонив собою майже третину простору. Та ніщо не може зрівнятися з пшеницею, ячменем, житом. У розпалі жнива. Сонце ніби плавиться в зеніті і поливає землю магмою. Не витримують машини, не здаються жниварі. Тут справжня чоловіча робота. Не для мамчиних синків. Ой, як смачно пахне стерня свіжим хлібом!.. Літній день довгий, але його не вистачає, щоб об’їхати, обійти, побачити і відчути всю красу та велич нашого степу. Тут треба жити і працювати. Вечоріє. Крутосхилом покотилося на баштан червоне сонце. Повертаюся додому стежкою понад рікою. Прислухаюся, як в очереті шубовкають у воду коропи. У спокійній воді віддзеркалюються тихі зорі, що наче квіти всіяли нічне небо. Серед них тече кудись Чумацький Шлях. Принишкли буденні гомони. Солодко дрімає пожнивне стомлене село. …Ще не летять пташині ключі і не чути октав щедрої осені, але серпень вже ронить у росяні отави переспілі зорі. Відчувається, що скоро, збивши з трав фонтанами росу, за рікою у світанковій димчатій імлі знімуться у вирій гулі-гуси і понесуть за обрій окраєць літа…

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 124 книг;
1,627 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)