Привітання від класика

Автор:

Братан Микола Іванович

Я, Іван Петрович Котляревський,
Залюбки вітаю Василя.
Він, творець новітнього бурлеску,
Земляків сьогодні звеселя.
 
Ось вони - рясні плоди науки,
Тож Василь Степанович - доцент
"Суча дочка" - в нього "дочка суки",
Вбгав у риму слово "імпотент".
 
Не картаю, правнуче, тебе я,
Навпаки - хвалю письмо твоє.
Слова Богу до мого Енея
Слово це чуже не пристає.
 
Правда, маю достеменні дані
Від гармат і в вас сильніша грудь.
Козаки й сьогодні ходять п'яні,
Та моїх, однак, не переп'ють.
 
А щодо поезії, колего,
Я, зізнаюсь, явний ретроград -
І хотів би, та не втну, сердега,
Так, як пишуть Дикий ачи Крат.
 
В мене до верлібрів алергія,
Хоч цього я слова не вживав.
Дякую за лірику тобі я,
"Пісню цегли" - їй-же-єй, вчитав.
 
Поціную й звагу наукову,
Нестандартні всі твої труди -
Дослідив ти Стельмаха чудово,
Ще й Голобородька досліди.
 
Розповийсь чуттями і думками
Хай тебе Всевишній береже.
Станеш ти професором з роками,
Ну, а там і пенсія уже…
 
Та пригасим настрій цей мінорний,
І, як в "Енеїді", - скажем так:
Тож Василь є парубок моторний,
І завзятий хоч куди козак!
 

Привітання від класика якимсь дивом почув та записав Миколи Братан. 31.12.2005