Наші гості

Антоніна Руда

Без сумніву сумнівна

Я, як і всі, підвішуючи сумнів,
Ніколи не чекала до кінця.
Завіси тижнів, подіуми буднів
Змивають маски всі з мого лиця.

Я, як і всі, ховала очі мовчазні,
Тремтячі пальці змінювали напрям,
Але сказали,що кохають навесні,
І я нічого тут не тямлю, крапка.

Та й безперечно, вічність із капрону
Не врятувала наших грішних душ...
Лише чиюсь хитнула ледь корону,
Якихось пані, майже з Мулен Руж.

Я, як і всі, без сумніву сумнівна.
Дай мені руку, любий, я без сил.
Моя дорога, як і всі, нерівна...
Та хіба ти колись про щось просив?

Врятуй дітей від голоду, коханий.
І мені страшно від думок про СНІД...
Та бачиш, ця можливість також тане,
Немов розлитий по склянках граніт.

Я, як і всі, не розчаровані життям,
Тремчу, чекаючи наступний день.
Суспільним плачем, диким каяттям
Не заспіваю подихом пісень.