* * *

Знов розцвіло,
Як поле й гай,
Моє село,
Мій рідний край.
На всі лади
Співа земля:
Цвітуть сади,
Цвітуть поля.
Співай, надіє,
Щовесни.
Нам сонце гріє
З вишини.
Село забуть
Не зможу я -
В селі, мабуть,
Душа моя.

Моїй матусі

Моя дорога матусю,
Тобі не буває заміни.
Стеблом колосковим вплетуся
Я в долю моєї країни.

Моя дорога матусю,
Будь вічно мені молодою.
До тебе в горі примчуся,
Як ти зіткнешся з бідою.

Моя дорога матусю,
Свята, найрідніша на світі,
Я краплею з неба скочуся
Тобі на лице розігріте.

Рідна мова

Рідна мова - Божа благодать,
Є найвищим даром для народу.
Злочин - рідну мову забувать.
Мова - скарб, нам даний в нагороду.
Пишно мови рідний сад розцвів,
Бо ішли за неї на тортури
Безліч наших лицарів-борців,
Що здолали неприступні мури.
Мова невмируща і свята.
В часі зникнути вона не може.
Рідна мова - духу висота,
Для нащадків і для нас - дар Божий.

Податки

Запитав і я серйозно:
"Попри наші статки,
Що таке, скажіть, будь ласка,
Державні податки?"

"Ми в достатку, друже любий,
Не зможемо жити,
Якщо кошти в казну спільну
Не будем платити.

Де ж держава кошти візьме
Хворих лікувати,
Захищати Україну
І дітей навчати?..

Тож для того, любий друже,
Щоб були достатки,
Кожен з нас повинен вчасно
Сплачувать податки".

Зустріч із поетом

Сьогодні диво сталося у нас -
Сьогодні в нас велике мови свято:
Поета до села приніс Пегас,
Зібралося на свято нас багато.

Для нас ця зустріч - слова й духу злет,
Бо склалося усе, як ми хотіли.
Дарує рідне слово нам поет.
Як кришталевій мові всі зраділи!

Поете! Ми вам дякуємо всі:
Рятуєте ви мову від потали.
Вам, хто служить покликаний красі,
Сто років щоб зозулі накували.