Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Іван Немченко. Шлях на Снігурівку
Наумич В.І. Сльоза України
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму
Йосип Файчак. Світ вирує
Микола Братан. Їде батько Махно
Анатолій Анастасьєв. Борозенське - це з-під лемеша
Поезії

Зміст

 

Микола Сарма-Соколовський

 

ПОЕЗІЇ

 

Подаємо добірку віршів із рукописного збірника "Срібне перо соколиного лету" Миколи Олександровича Сарми-Соколовського, відомого поета, художника, священика, колишнього політичного в'язня Інти.

У зв'язку з браком фінансів збірник і досі не виданий. Очікує свого видавця.

 

ПОСТІЙНИК СТАЛІНСЬКИХ ЛАБЕТ


невеличкий художник,
трохи більший поет
і такий же кобзар,
але ж у сані - протоієрея, -
все згадане
маю за Божий дар,
котрий отримав як дивосвіт,
де бандура - мій щит,
фелон - кирея,
а хрест - криця столеза,
що в дії не має згину:
поруч молитви моєї -
Володимира Сосюри теза:
Любіть Україну!

17.01.1994

 

СВІТ СКЛАДАЄТЬСЯ


з осоння та мли
де квіти і руїна
Туга серце тлить
вже час мені геть піти
а як же
Україна
 
А так як і по тих
що раніше пішли.

24.04.1998

 

СЛІДИ НАВИЛІТ


Коли згадую друзів-оунівців
розстріляних німцями в Полтаві
напровесні 1942 року
завше уявляю в землі
їхні пожовклі черепи
з кулевими слідами навиліт
Упізнавши між черепами
череп моєї першої дружини
я не боячись гріха
дорікаю Богові
чому це не мій череп?!

19.10.1998

 

СМЕРК


Поволі день минув
до цяточки осоння
Увечері я вкрився з головою
як віком чорної труни
Однак думки усі
зі мною
Вони мого безсоння
барвні сни
в яких квітують чорні рожі
що проросли крізь ґрати
 
Я теж
трохи Ольжич
лише не встигли
розстріляти.

7.11.1998

 

ДО ДРУЖИНИ В НЕВОЛІ


Шумлять вітрів розхристані потоки,
осінній лист змивають і несуть -
так час змиває наші роки,
що втратили колишню суть.
 
Усе мина - лиш спомини живучі,
вони бринять, розказують завжди
про інші дні,
- і туга серце мучить,
де образ твій, як юність, молодий
 
малюється на тлі журби моєї,
і жаль росте гіркотний та німий,
і тьмаряться нездійснені ідеї,
гартовані у закутках тюрми.
 
Тягар печалі міряю терпінням.
Надія спить, надія ледь жива,
вона скорилася незрячим тіням,
в жалобу одягла мої слова.
 
Проклятий кут. Нема назад дороги.
Лежить земля холодна і чужа.
З глибин душі встають нові тривоги,
а з ними - біль, гостріший від ножа!...
 
Зчорніли хмар плавучі барикади,
у тундру вгруз вечірній небосхил.
В мелодії осінньої балади -
душевний крик, журба і я, без сил.
 
А десь в Мордовії,
де лісова застоялась мовчанка,
де табір причаївся, наче скит, -
там скніє і моя дружина-бранка
занурена в печаль, у болісні думки.
 
Далека подруго, омріяна, хороша,
вже п'ятий рік без тебе я живу,
без тебе думаю,
- сумна пороша
усріблює мій волос, як траву.
 
Розлуки зашморг душить душу,
його нічим не одвести.
Однак я дихаю... Я мушу
мою любов до тебе донести!..

1953, Інта

 

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 127 книг;
1,631 статей;
383 авторів.

Сайт Просвіта Херсонщини розміщений на хостингу

hyperhost.ua

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!





Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)