Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана
Олег Лиховид. Політичний компас виборця
Вісник Таврійської Фундації. Випуск 8
Іван Немченко. Світло надії
Микола Братан. Семенівське шосе
Гуманістична домінанта творів "Хатина дядька Тома" Гаррієт Бічер-Стоу та "Інститутка" Марка Вовчка

Зміст

Деякі дослідники називають Марка Вовчка українською Бічер-Стоу, оскільки твори цих письменниць висвітлювали найактуальнішу тему тогочасної дійсності - рабство. Рабство як ганебне явище існувало в суспільстві завжди. Різниця була лише в тому, що іноді воно було офіційно затверджене й виправдане державою, прикладом чого була уярмлена Росією Україна (до реформи 1861 року) чи Америка до 1864 року, а іноді заборонялося, не схвалювалося, тоді існувало в суспільстві в прихованій формі, як на сучасному етапі розвитку людства. В суспільстві завжди знайдуться люди, які не зможуть не піддатися спокусі використовувати інших людей для задоволення своїх корисливих цілей. Можливо, що саме це соціальне явище змусило Г.Бічер-Стоу та Марка Вовчка взятися за перо і відкрило світові майстерність їх літературних талантів.

Спільною рисою цих письменниць є те, що вони були в певній мірі новаторами: Марко Вовчок була першою письменницею в українській літературі, яка започаткувала і обробила жанр соціальної повісті, а Г.Бічер-Стоу перша в американській літературі створила жанр соціального роману.

Своєю популярністю твори Марка Вовчка та Бічер-Стоу завдячували викривальній силі, з якою вони засуджували рабовласників, і тій літературній майстерності, з якою письменницям удалося змалювати жахливі картини з життя поневолених людей. Але основна причина популярності "Інститутки" та "Хатини дядька Тома" полягає в актуальності та злободенності узятої письменницями теми, оскільки в другій половині ХІХ століття в центрі уваги світової громадськості постає проблема скасування рабства. А Марко Вовчок і Бічер-Стоу як особистості високоморальні, гуманні не могли байдуже спостерігати за стражданнями поневолених людей, не могли не висловити своєї громадянської позиції.

Підтвердженням надзвичайної злободенності роману "Хатина дядька Тома" є той факт, що твір викликав бурю протилежних емоцій у сучасників письменниці. Книгою захоплювалися мільйони читачів у різних країнах світу, її появу привітали видатні сучасники Бічер-Стоу - Л.Толстой, І.Тургенєв, О.Герцен, Г.В.Лонгфелло.

Повість "Інститутка" також відразу стала надзвичайно популярною, отримала схвальні відгуки від сучасників письменниці - І.Тургенєва, М.Некрасова, Д.Писарєва.

Злободенність повісті "Інститутка" та роману "Хатина дядька Тома" можна пояснити ще й тим, що письменниці висвітили широке коло проблем у своїх творах: соціальні, морально-етичні, загальнолюдські. Одна й та сама тема стала основою для порушення різних проблем: освіти, навчання і виховання, соціальної несправедливості, внутрішнього рабства поневолених людей, руйнування сім'ї, аморальності, виродження панівної верхівки, ліберальних тенденцій у ній, наростання в суспільстві реакційних сил, появи нового покоління поневолених людей, здатних протистояти рабовласникам, віри та релігії, жіночої недолі, солдатчини тощо.

Якщо ж звернутися до образної системи творів Марка Вовчка і Бічер-Стоу, то ми побачимо безліч різноманітних яскравих персонажів. Перш за все викликають співчуття образи поневолених людей, які змирилися із рабським становищем і не намагаються протистояти існуючій системі. До таких ми можемо віднести образ доброго, покірного, віруючого дядька Тома, його дружини тітки Хлої з роману "Хатина дядька Тома" і образи життєрадісної, доброї, розсудливої Устини, веселої Катерини, беззахисної бабусі, дівчат-кріпачок. Поряд із покірними рабами, на сторінках роману Бічер-Стоу та повісті Марка Вовчка ми зустрічаємо мужніх, завзятих людей, які повстають проти принизливої системи рабства. Такими є перш за все Джордж Гарріс та Еліза. Такою ж сміливою, відчайдушною, гордою постає перед нами квартеронка Кассі, яка пройшла через всі страждання і знайшла в собі сили протистояти хижому, здичавілому рабовласнику. Такими ж постають перед нами Назар і Прокіп із повісті "Інститутка", яким вистачає сміливості вступити у боротьбу проти існуючої системи рабства.

Різноманітні і персонажі з табору рабовласників. Не приховуючи своєї огиди і зневаги, Бічер-Стоу у своєму творі розповідає про численні жорстокі знущання таких рабовласників, як торговець рабами Гейлі, мисливці за рабами Том Локкер і Меркс, плантатор Легрі. Типовою південною рабовласницею, переконаною расисткою постає перед нами жінка Сен-Клера Марі. Типовим образом жорстокої поміщиці у творі Марка Вовчка є молода панночка, яка уособлює собою скупість, зажерливість, брутальність, брехливість, лютість, ненависть до кріпаків. У повісті "Інститутка" та романі "Хатина дядька Тома" ми часто зустрічаємо образи пасивних ліберальних рабовласників, які не піддають тортурам поневолених людей, але й не дбають про їх долю. У творі Марка Вовчка освічений пан не знущається з людей, але його пасивність не є кращою від жорстокості інститутки. "Сказано: Добрий пан, не б'є, не лає, та нічим і не дбає" [2: 70]. Таким же постає перед нами і Сен-Клер з роману Бічер-Стоу, який не міг подбати про своїх рабів.

Отже, ми можемо зробити висновок, що роман "Хатина дядька Тома" і повість "Інститутка" є високохудожніми творами, у яких письменниці майстерно передали картини дійсності, правдиво і реалістично змалювали типові образи, різноманітні обставини, у яких гинули поневолені люди.

Авторки доводять, що небагато людей можуть поєднувати свою необмежену владу з людяністю. У більшості випадків влада спотворює людські душі. Рабство - ганебне явище, яке не можна виправдати. Саме до такого висновку приводять читачів американська письменниця Гаррієт Бічер-Стоу та українська літераторка Марко Вовчок.

 

Література

1. Бичер-Стоу Гарриет. Хижина дяди Тома. - М.: Правда, 1980. - 480 с.

2. Вовчок Марко. Народні оповідання. - К.: Веселка, 1983. - 275 с.

3. Краснов А.П. Гарриет Бичер-Стоу и ее роман "Хижина дяди Тома": К 175-летию со дня рождения Г.Бичер-Стоу // Литература в школе. - 1986. - №3. - С.53-65.

4. Орлова Р. Хижина, устоявшая столетия // Литература в школе. - 1970. - №5. - С.11-21.

5. Урнов Д. Гарриет Бичер-Стоу (К 150-летию со дня рождения) // Литература в школе. - 1961. - №3. - С.84-86.

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 127 книг;
1,631 статей;
383 авторів.

Сайт Просвіта Херсонщини розміщений на хостингу

hyperhost.ua

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!





Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)