Світлій пам'яті Великого сина України -
Олекси Гірника, який спалив себе за Україну
на Тарасовій Горі.
Не прощався, сину,
Я з тобою.
Пішов я стрімко
В небуття…
Любив я щиро
Вкраїну рідну
Любов лишилась
На все життя.
...Піднявсь на Гору,
Вклонивсь Тарасу,
Обняв думками
Вкраїну всю.
Й полинув тихо -
В краї далекі,
Злетів у вічність
На небеса.
А смерть моя
Відлунням билась
В широких водах
Серед Дніпра,
Дніпрові хвилі
Її понєсли,
На крилах сонця,
Надій, добра.
Цвіте калина
Та й на Чернечій,
Пташки відносять
Цвіт до Карпат.
Народе вічний
Згадай про мене.
Здіймай наш стяг,
Неси в віках.
|
|
Додати коментар