Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Шоста заповідь
Вивчення творчості Яра Славутича в школах Херсонщини
Вісник Таврійської фундації. Випуск 1
В’ячеслав Друзяка. Україна – мій біль і надія
Молода муза. Випуск 1
Плакса В. Багатство тем і мотивів поезій у прозі Дніпрової Чайки // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 8. — К.–Херсон: Просвіта, 2012. — С. 115-118.
Багатство тем і мотивів поезій у прозі Дніпрової Чайки
Ювілеї. До 150-річчя Дніпрової Чайки
Визначне місце в духовній культурі українського народу кінця ХІХ – початку ХХ століття належить Л.Василевській-Березіній, відомій під псевдонімом Дніпрова Чайка, походження якого тісно пов’язане з мальовничими берегами Славути, де пройшло дитинство письменниці, з народною піснею, задушевно виконуваною її батьком, сільським священиком. Вона належить до майстрів українського слова, які починали творити російською, пізніше, усвідомивши своє призначення й національну приналежність, здійснили перехід до написання рідною мовою. З юних літ Л.Василевська-Березіна почала збирати зразки народної творчості, поширені в Таврії, та писати вірші. Літературні твори Дніпрової Чайки українською мовою вперше видрукувано 1885 року в Одеському альманасі “Нива”, де побачили світ дві поезії — “Вісточка”, “Пісня”, оповідання “Знахарка”, наскрізь пронизане фольклорними мотивами. Пізніше письменниця співпрацювала з альманахом “Перший вінок” та періодичними виданнями Західної України — журналами “Дзвінок”, “Правда”, “Зоря”. Творчість Дніпрової Чайки високо оцінена видатними діячами науки й культури: М.Старицьким, П.Житецьким, М.Коцюбинським, М.Горьким як самобутнє явище в мистецькому житті України на зламі століть. Своєрідність таланту авторки полягала в інтенсивному пошуку нових художніх методів, стильовому й жанровому розмаїтті. Вона по праву належить до когорти найкращих майстрів слова, які високо піднесли українську літературу, забезпечили їй світове визнання.
Актуальним сьогодні є вивчення спадщини Дніпрової Чайки, яка невелика за обсягом, але вагома за своїм реалістичним змістом, демократичними ідеями. Творчий доробок письменниці настільки різноманітний, що дивуєшся, чому це ім’я замовчувалося протягом багатьох років. Її перу належать оповідання, драматичні зразки, поезії в прозі, казки, легенди. Дніпрова Чайка займалася перекладацькою діяльністю, писала твори російською мовою та лібрето дитячих опер, а ще збирала пісні рідного краю. Про життя і літературний шлях авторки можна сказати словами її поезії:
І кожен з нас в собі вкраїнське серце чув,
І мовою жививсь, і рідними піснями [2, с.280].
Сама письменниця, як чайка, билася за українське слово, за розвиток нашої культури та традицій — багатої спадщини, народної мудрості.
Особливе значення для розвитку її художніх смаків і поетичного стилю мав “Кобзар” Т.Шевченка. Л.Василевська-Березіна відзначала, що передусім “Гайдамаки” й “Кавказ” дали “спрагу до його творів і охоту наслідувать” [5, с.38]. У численних поетичних рядках вона намагалася передавати пафос, мотиви, стилістику, продовжувати образні знахідки, що класично були репрезентовані віршами й поемами Т.Шевченка. Багато літературознавців ставили талант Дніпрової Чайки поруч зі здобутками Лесі Українки. С.Єфремов — один з найбільших поціновувачів її спадщини — зазначав: “Дніпрова Чайка витворила в нашому письменстві особливий жанр символічних малюнків, у яких під зовнішніми реальними рисами раз у раз чується глибший зміст, таємниче порівняння між подіями в природі й людським життям” [6, с.54]. Творчістю поетеси захоплювалися М.Коцюбинський, І.Франко, М.Горький, П.Житецький та інші майстри художнього слова. Зокрема М.Горький писав у листі до Дніпрової Чайки: “Я давно познайомився з Вашими віршами у прозі. Ви могли б стати окрасою не лише малоруської літератури” [1, с.7].
Вагоме місце у творчому доробку Л.Василевської-Березіної займають поезії в прозі. У них у концентрованій формі відбито неповторність її світовідчуття, схильність до романтичних алегорій, символів, розгорнутих метафор, ритмомелодики, патетики. Ліричні мініатюри “Морське серце”, “Дівчина-чайка”, “Буревісник” (всі — 1887) моделюють різні життєві ситуації, переплітаються з легендами, з екскурсами письменниці у давнину.
У поезії в прозі “Мара” (1887) Дніпрова Чайка звертається до езопівської мови: на прикладі стосунків між Римом і Херсонесом вона розкрила історичну долю рідного краю. За волелюбним пафосом до цього твору близька мініатюра “Скеля” (1887). У ній деспотична правителька Криму проклинає дітей за прагнення до повної свободи і відрікається від них. Щоб отримати прощення, сини повинні були принести їй дарунок. Повернулися діти, знайшовши заморське диво-щастя, тобто кохання дівчини-волі, але згодом розчарувалися в почутті. Воно, як квітка: сьогодні цвіте, а завтра зів’яне. За вияв кам’яної бездушності мати перевтілюється у скелю. Буйний вітер дме — гора стогне, то діти благають матір, щоб зняла з них прокляття. У цьому епізоді криється велика життєва мудрість — цінувати і берегти те, що тобі дарує світ. Кожна з цих мініатюр, названих “Морськими малюнками”, перетворюється в легенду, яка несе потужний виховний заряд. Окремо від згаданих творів знаходяться поезії в прозі “Хвиля” і “Суперечка”, написані того ж 1887 року. У них авторка персоніфікує неживу природу, наділяє явища й предмети почуттями радощів і суму, кохання й зненависті. В основі цих мініатюр лежить ідея панеротизму. Поезія у прозі письменниці “Кобза” (1893) присвячена проблемі збереження національного коріння народу та його культурних традицій, адресована М.Лисенкові як славетному композиторові. Одна з кращих мініатюр письменниці “Дивний ткач” досліджує питання моральності, співвідношення особистого і громадського, проблему втрати національності народом. У цьому творі Дніпрова Чайка переплела мотиви й образи з різних народних казок і легенд. Символічною є постать “дивного ткача”, який прагне з неволі витягти свій народ. Але не вдалося йому здійснити свою високу місію, бо занадто відірвався від простих людей, забув їхні заповіти. Аналізові запитів людського духу присвятила Дніпрова Чайка свої твори “Миша” (1901) та “Собака” (1905). Це драматичні історії двох тварин, що підводять до серйозних роздумів над людською долею.
У поезіях у прозі Дніпрової Чайки початку XX століття присутні прагнення віднайти шляхи до звільнення особистості від пут безцільного, позбавленого високих запитів життя. Її героїня з мініатюри “Снище” — дужа снагою і крилата душею. Вона прагне волі й людського щастя, як і сама письменниця.
Ритмізована проза Дніпрової Чайки, перейнята теплим ліричним чуттям, свідчить про неперевершений художній смак авторки. Творчий почерк письменниці, а надто риси технічної майстерності в царині алегорично-символічної мініатюри формувалися не тільки у ході студіювання новітніх зразків світової літератури, ознайомлення з новаціями вітчизняних художників, а й завдяки осягненню особливостей культурного буття українського народу в давні часи. Образний світ поезій у прозі Дніпрової Чайки заснований на традиціях фольклору, літератури й живопису України різних часів. Її мініатюри є зразками розгорнутої метафори або ж алегорії, за допомогою яких порушуються проблеми суто моральні й возвеличуються закони людяності.

Література

1. Вишневська Н. Дніпрова Чайка і її твори // Дніпрова Чайка. Вибрані твори. — К., 1981. — С.5-20.
2. Дніпрова Чайка. Твори. — К., 1960. — 511 с.
3. Килимник О. Дніпрова Чайка // Дніпрова Чайка. Твори. — К., 1960. — С.3–20.
4. Немченко І. Проза і поезія Дніпрової Чайки // Дніпрова Чайка. Літ. розвідки, бібліогр. нариси. — Херсон, 1996. — С.7-28.
5. Немченко І. Херсонські сторінки життя Дніпрової Чайки //Південний архів. — № 1. — Херсон, 1993. — С.37-46.
6. Пінчук В.Г. Дніпрова Чайка. Життя і творчість. — К.: Вища школа, 1984. — 119 с.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 125 книг;
1,628 статей;
383 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (10)