Дзвони пам'яті
Ідуть роки, минають дні,
Та часу борозни страшні
З лиця землі ще не зітерлись.
Вони у памяті людській,
Як чорний ворон розпростерлись.
Схилилась мати над малям,
Яке весь час просило хліба,
А нині тиша залягла,
Бо вже не дихає дитина.
Голодні дні минули вже,
І лихоліття всі проходять,
Та тільки в пам'яті людській
Рік тридцять третій не відходить.
Світлана Панькова, учениця 6-А класу Білозерської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3
