Коваленко В. М.
Історія села Інгулець / Голов. ред. О. В. Олексюк; відп. С. Ю. Коваленко. – Київ; Херсон: Просвіта, 2019. – 272 с.
Цього року мальовничий Інгулець Білозерського району відзначає 140-річчя. Інгулецький сільський голова Григорій Василюк повідомив, що вже зараз депутати Інгулецької ради розпочали підготовку до ювілейної події: виділено кошти на впорядкування адміністративного центру села Інгулець, який славиться квітковими клумбами з розкішними трояндами, тюльпанами та хризантемами. У планах — реставрувати та привести до ладу пам’ятник односельцям, загиблим у роки Другої світової війни, та нещодавно збудовану стелу “Україна понад усе”. Планується і широка культурна програма.
Історія // Елінг. 2017-2018. Вип. 11-12. — К.–Херсон: Просвіта, 2018. — С. 23-69.
Смерть за ідею – доля почесна.
Правда з престолу диявола скине!
Хай нас огорне сила чудесна.
Згине багато – слава не згине!
Був м’який ранок. Йшов третій тиждень весни. Під яркими промінням південного сонця прокидався Севастополь – фортеця і головна база Чорноморського флоту. Офіцери крейсера «Очаків», ще з вечора попрямували до своїх цивільних квартир. Матроси, відчувши волю, усю ніч жартували, розповідали про різні смішні пригоди, співали.
Перед нами об’ємна документально-аналітична праця польського автора-дослідника Аркадіюша Слабіґа про те, як і чому в післявоєнній комуністичній Польщі сприймали українську меншину та хто, в основному, вирішував її долю. Автор зібрав досі засекречені матеріaли польської служби безпеки від часу закінчення Другої світової війни до 1989 року, коли Польща нарешті позбулася “братньої опіки” СРСР. Те, як нова польська влада ставилась до своїх громадян української національностi, серйозно зумовлене бажанням будувати однонаціональну державу, в якій не було б місця для національних меншин, а це передусім було продовженням меншиневої політики польських передвоєнних урядів, спрямованої на дискримінацію українців у всіх проявах життя.
|
|