Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Книга пам'яті: Голодомор 1932-33 у Чаплинському районі
Микола Братан. Голодна кров
Коломієць Н.А. Відлуння душі
Братан М.І. Сила любові: Слово про Олеся Гончара
Анатолій Анастасьєв. В яблучко
Молода муза. Випуск 1
1920 рік…

Зміст

Почуття обов'язку перед Батьківщиною і свідомість його повинна дати нам стимул ті труднощі перебороти
Симон Петлюра. 5 грудня 1921 р.

На той час Ради ще були багатопартійними. До них входили крім комуністів-більшовиків українські та єврейські комуністи, праві та ліві, російські та українські есери, меншовики. Вони сперечалися між собою, відкрито висловлювали свою думку і разом ненавиділи ворогів трудового народу. З часом список цих ворогів значно збільшився…

В умовах відносного плюралізму товариство "Просвіта", яку підтримувала спілка кооперативів Херсонщини та українські партії, продовжила свою роботу.

18 лютого 1920 р. голова Херсонського товариства "Просвіта" Терентій Якушев доповідав Правлінню про щомісячні витрати товариства: на українську школу, садок, український національний театр.11 Місцева газета повідомляла в лютому, що "Українська книгарня" видала спогади Миколи Чернявського про Б.Гринченка та М.Коцюбинського "Кедр Ливана" та "Червона лілея", комедії Кропивницького "По ревізії" та Велисовського "Бувальщина".12

В кінці лютого розпочалася підготовка до вшанування пам'яті Тараса Шевченка.

В березні 1920 р. "Тарасів день" відбувся широко й урочисто. Підготовкою до свята керувала спеціально створена повітовим ревкомом комісія з представників комуністів, боротьбистів та борьбистів. В документах державного архіву збереглися відомості про вечори пам'яті, концерти, вистави по багатьом селам Херсонщини. В повітовому центрі "Просвіта" влаштувала дитячі ранки для дітей усіх шкіл, які пройшли в приміщеннях театрів імені Шевченка, колишнього товариства "Тверезості" (на Воєнному), в приміщенні опери.

10 березня відбулася урочиста хода всіх громадських та партійних організацій, профспілок, просто херсонців. Вони пройшли з портретами Тараса Шевченка, червоними прапорами, транспарантами від будинку ревкому до національного театру ім. Т.Шевченка.

Ввечері в українському національному театрі відбулися урочисті збори. Вони з'єднали усіх: українських комуністів та есерів, есдеків та поступовців, просвітян, кооператорів та політиків. Великий Кобзар своєю величністю примусив забути політичні суперечки та ворожнечу тогочасного херсонського українства.

Виступили Плис, Сагатовський, Іванченко, Мазуренко, Губчич, С.М.Лиханський. Реферат прочитав Х.М.Лиханський. В концертному відділенні яскраво сяяли Оксана Петрусенко, Юрій Шумський, інші відомі актори. Була показана вистава "Назар Стодоля". Всі присутні поклонилися племіннику Кобзаря - Андрію Йосиповичу Шевченко…

Дійсність суворої весни двадцятого року нагадала про себе погаслим світлом. Концерт був припинений.

Більше вони разом не зібралися.

З 20 березня в приміщенні Української трудової школи 1 та 2 ступенів (на розі вулиць Говардівської та Вітовській в будинку Шарка) розпочалися вже традиційні курси з українознавства для вчителів та інструкторів позашкільної освіти. Програма курсів складалася з двох частин: загальноосвітньої (вивчення української історії та культури, занять з мови та красного письменства) та фахової (по факультетам: педагогічний, лекторський, позашкільного виховання ("по влаштуванню просвітницьких будинків, музеїв, бібліотек, курсів для дорослих"), дошкільного виховання, мистецтво ("з поділом на театральне та музичне"), кооперативний фах.13 На курсах викладали М. Ф. Чернявський, який у вересні 1920 р. очолив "Просвіту", Я.М.Терещенко, В.І.Гошкевич, В.Г.Скрипниченко професор Піщенський.

З червня на курсах українознавства розпочався новий набір слухачів. Потрібно було працювати. Попереду було ще багато роботи. "Товариство раде здійснити всі культурні бажання громадянства, раде піднести рідну занепалу культуру на належну височінь, щоби вивести свій Рідний край свій народ з того занепаду та безладдя, в яким він тепер находиться. Раде повести його по дорозі науки до правдивого щастя й порядку", - писав перший голова Херсонської "Просвіти" Іван Микитович Челюк.

 

З початком 20-х років настають тяжкі часи в історії української просвітницької діяльності. І хоча Радянська влада проголосила курс на українізацію, все таки головним для неї залишався класовий підхід. Тому "Просвіти" були замінені спочатку на червоні "Просвіти", до яких було заборонено приймати заможних та інших класово ворожих елементів, а потім і на Політосвіти.

Згодом почалися арешти неблагонадійних. Слідча справа вже старенького Миколи Федоровича Чернявського зафіксувала усі етапи страшної трагедії українства: арешти розпочалися з кінця двадцятих, - (Справа так званої Спілки Визволення України), потім ще звинувачення у якійсь нісенітниці, і арешти, арешти, багатоденні допити і - розстріл…

У державному архіві зберігаються слідчі справи майже усіх лідерів українського відродження доби національних змагань, - кати не обійшли нікого з тих, хто не схотів залишати Батьківщини.

 

1. ДАХО, Фр.955, оп.1, спр. 8, арк. 9-10.

2. Родной край. - 1919. - 14 січня.

3. ДАХО, Фр.-2346, оп. 1, спр. 1, арк. 47-48.

4. ДАХО, матеріали до альманаху "Константи".

5. ДАХО, Фр-954, оп.1, спр. 30, арк. 27.

6. Родной край. - 1919. - 13 жовтня.

7. Родной край. - 1919. - 30 листопада.

8. Родной край. - 1919. - 8 грудня.

9. Родной край. - 1919. - 27 листопада.

10. Родной край. - 1919. - 6 грудня.

11. ДАХО, Фр.954, оп.1, спр. 30, арк.2.

12. Известия ревкома Херсона и уезда. - 1920. - 15 лютого.

13. ДАХО, Фр. 954 , оп. 1, спр. 27, арк. 13.

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)