Краєзнавство

У читальній залі відділу мистецтв Гончарівки 1 грудня 2020 року відбулась презентація збірки статей та нарисів Олега Олексюка «Артлабораторія «Українська Хата – талантами багата»: Перші кроки». Шанувальники українського мистецтва з  Голої Пристані, Олешок, Новотроїцька, Білозерки та Херсона, незважаючи на погіршення погодних умов, активно взяли участь у культурно-посвітницькому заході, який приурочений Другій річниці від Дня заснування нової інноваційної форми діяльності в обласній книгозбірні імені Олеся Гончара під влучною назвою «Артлабораторія».

Дружина І.Карпенка-Карого Cофія Віталіївна Тобілевич народилася 10 жовтня 1860 року. Як актриса театру корифеїв неодноразово виступала на одеській, миколаївській, херсонській сцені, була також письменницею, фольклористом, перекладачем драматичних творів європейських авторів. У її мемуарах “Корифеї українського театру” (1947), “Мої стежки і зустрічі” (1957), біографічному виданні “Життя Івана Тобілевича” чимало сторінок пов’язано з Південною Україною. Справжньою фольклорною скарбничкою стали “Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич”.

З якого боку ви не під’їжджали б до Берислава, дорогою з Катеринослава, Херсона чи Сімферополя, здалеку ви ще помітите густий натовп крилатих млинів, які якось згрупувалися переважно на північній його окрузі. Та вид на нього безспірно, кращий з-за Дніпра по кримській дорозі, тому, що перед очима глядача, як на долоні, суцільна скеляста смуга берега, на якій видніються будиночки, хатинки і мазанки, деякі обсаджені деревцями, з усіма мальовничими здалеку і настільки неприємними зблизька потворними господарськими належностями. Та, власне, містечко якщо не гірше, то й не краще Нікополя.

…Верстах у трьох від Дудчиної вразить вас величезний курган, сажнів 10 висотою, у якому, вірогідно, похований якийсь знаменитий витязь давнини. Таких курганів я мало стрічав над Дніпром: один між Верхньодніпровськом і Романковим, про який згадує Боплан, другий над Чортомликом, а це третій. Усі вони чекають розслідування. Довкола нього розкидано багато дрібних курганів, а з вершини його чудовий вид в усибіч, особливо на панораму Дніпра, який відкривається тут на великий простір з усіма подробицями протилежного берега.

Від упорядника

ВІД УПОРЯДНИКА

Ідея цієї книги виникла відтоді, коли мені випало знайомитися з херсонською пресою початку минулого століття у краєзнавчому відділі Херсонської обласної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. На ті часи єдиним популярним виданням на Херсонщині була газета "Юґ", що її видавав відомий громадський діяч, учений, журналіст В.Гошкевич*. Саме її кореспонденції протягом 1905 року надихнули на видання даної брошури.

Бе­рис­лав: заш­тат­не міс­то Хер­сонсь­ко­го по­ві­ту. Дво­рів 1 542, меш­кан­ців 13 167 (6 729 чо­ло­ві­ків, 6 438 жі­нок). Па­ра­фій пра­вос­лав­них 3, Цер­ков пра­вос­лав­них 4, єв­рейсь­ка си­на­го­га та два мо­ли­тов­них бу­дин­ки.

ВІД УПОРЯДНИКА

Читач тримає у руках уже 8-й випуск "Нарисів з історії Бериславщини", започаткований 1999 р. Бериславською районною організацією Всеукраїнського Товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка.