Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Кабаків. Переяславська угода 1654 року
Сонце на рушнику
Микола Тимошенко. Мій степосвіт
Леонід Куліш. Зізнання
Вісник Таврійської фундації. Випуск 10
Любов Єрьомічева. Пісня надії
Анатолій Анастасьєв. В яблучко
В яблучко
Сатира, гумор
2008
ISBN: 
978-966-2133-02-8

Анастасьєв А.М.
В яблучко: Сатира, гумор. - К.-Херсон: Просвіта: Євшан-Зілля, 2008. - 59 с.


 

Без промаху

Він мусив таку збірку видати. У ліричних віршах Анатолія Анастасьєва часто-густо подибували рядки гумористичні, сатиричні, а то й саркастичні. Класикою стала усмішка про сільського ловеласа, що женихався на рідних теренах: "Не сміється кум - ірже. У селі у цьому, - каже, - ми женилися уже".

І ось - об'ємиста "торба" сміху. Вміст її носить, сказати б, традиційний характер, відчувається добра наука у сміхотворців-класиків. Але є неповторне, своє. Хоч би взяти для прикладу "Чудо" про Гриця, що лементує коло храму: "Знову я ходити буду власними ногами". Прихожани гадали, що сталося чудо - вилікувався чоловік. Аж -

- Киньте, - Гриць кричить, - насмішки,
Ви мене дістали -
Буду я ходити пішки,
Бо машину вкрали.

Гостросатирична мініатюра на політичну тему "Туману пускають в очі" - про "наших депутатів":

- Обіцянками приспали
Україну-неньку,
Туману пускають в очі
Й брешуть потихеньку.

Це нагадує відому пораду героїні Павла Глазового: "Та нікому хай не брешуть, що вони народні". Позиція ж бо тут одна - народна.

Збірка Анатолія Анастасьєва гостра і повністю виправдовує свою назву, бо потрапляє "В яблучко" - без промаху!

Микола Братан

 


 

АКТУАЛЬНО, ГОСТРО

 

* * *

Аби совість була зубата
Ще й голодна, як сто вовків,
Вже від більшості депутатів
Не лишилося б маслаків.

Та дозвольте констатувати -
Аргументи є немалі:
В недоторканих депутатів
Нема совісті взагалі.

 

 

Хто як може, так і вижива

* * *

У Петра при мізерній зарплаті
Копійчина водиться жива.
"Змій зелений" звив гніздо у хаті...
Хто як може, так і вижива.

 

* * *

Двісті грамів продавщиця Тома
В стограмову чарку налива.
Вже озолотилася на тому...
Хто як може, так і вижива.

 

* * *

На шляхах автоінспектор Вова
Водіям "кача свої права".
За півроку в нього "тачка" нова...
Хто як може, так і вижива.

 

* * *

Свою справу лікар добре знає,
Хоч про совість часто забува.
Хворого, як липку обдирає...
Хто як може, так і вижива.

 

* * *

Спорядивши на той світ старого,
Долари під ризою хова.
Піп Микола не боїться Бога...
Хто як може, так і вижива.

 

Ніхто не заважа

* * *

Ніщо у нас не в дефіциті,
Все є, чого душа бажа:
Гуляй собі, харчуйся сито -
Ніхто тобі не заважа.

 

* * *

Греби, що бачиш у коморі,
Не переймайся, що чужа -
Суддю купити й прокурора
Ніхто тобі не заважа.

 

* * *

Бездомний ти, у тілі в тебе
Ледве тримається душа.
Вмирай спокійно просто неба -
Ніхто тобі не заважа.

 

* * *

Якщо при владі плутократи
І їм би дати відкоша -
"Шило" на "мило" поміняти
Ніхто тобі не заважа.

 

Туману пускають в очі

Зіпсувався телевізор
У бабусі Мані:
Звуку майже не чувати,
Екран у тумані...
А до неї бабця Катя
В гості завітала.
- Що там наші депутати? -
В Мані запитала.
- Обіцянками приспали
Україну-неньку,
Туману пускають в очі
Й брешуть потихеньку.

 

* * *

Не гуркоче грім Господній
В надрах нової доби...
Вже по-іншому сьогодні
Називаються раби.

Вже нікого не лякає
Ця розбещена доба.
І сьогодні лютий Каїн
Шию Авелю руба.

Радість для душі і тіла -
Власноруч творити Зло...
Може, совість відлетіла,
Чи її і не було?

 

Невтямки

У моєму краю
Не лишилось нічого для мене.
Тут усе не моє - хоч куди не поткнусь.
І нестерпне оце животіння злиденне
Не обходить в державі нікого чомусь.

Хочеш - вий,
Хочеш - бийсь головою об стіни,
Хочеш - долю свою безталанну кляни...
Клани вже поділили твої, Україно,
Надра, води, ліси і лани.

За плечима у мене
Споживча торбина холопа.
І чомусь сіромасі мені невтямки,
Як далеко мені до тієї Європи,
Та я все ще дивлюсь в далечінь з-під руки.

 

Дочасновиборчий бедлам

Знову пустодзвони б'ють шалено,
Знову прощавай в країні лад.
Партвожді скликають під знамена,
Мов отари, свій електорат.

У дочасновиборчім бедламі
Справжній шал піарної війни.
Вже, дивися, буцнулись лобами
Різношерсті люті барани.

Арсенали вбивчих компроматів
Кожен проти кожного явля…
Тягнуть Україну хто до НАТО,
Хто в обійми "братнього" Кремля.

Наша "найелітніша еліта"
Сміх у цілім світі виклика.
Президент з Прем'єром поділити
Не змогли одного літака.

Стихніть, пустодзвони. Грім набату
Ваш нікчемний пересилить крик
Час настав і треба вимітати
Весь непотріб
з хати
на смітник.

 

Подорож у часі

Весна розлилася
Зеленими плесами…
Де я?
Ніяк не збагну -
У віртуальності
Царства небесного
чи у полоні
Солодкого сну.

Звивиста річка
З водою прозорою
Степом біжить
До Дніпра навпрошки.
Справжні дива,
Аж не віриться зорові,
Не впізнаю
Я своєї ріки.

Пам'ять квапливо
Звіряю з подіями
І відкриття
Констатую сумне:
Часу машина,
Авжеж несподівано,
Перемістила
В минуле мене.

Я мимохіть
відзначаю в свідомості
статки й красу
своїх рідних країв:
Річка кишить
Коропами пудовими
В шатах зелених
Дібров і гаїв.

Ще не отруєні
Землі нітратами,
Злива кислотна
В саду не шумить
Люди ще совість і розум
Не втратили,
Їх від лукавого Бог боронить.

У краєвиди вдивляюсь
Розчулено:
Ген бовваніє
Мій пращур в степу…
Часу машина
Притьмом із минулого
Вже мчить мене
У прийдешню добу.

Ось я в майбутньому…
Господи праведний!
Що тут нащадок мій натворив?!
Щиро позаздрити
Хочеться прадіду,
Що не дожив
До цієї пори.

Нехтує правнук
Селянською працею.
Здана у брухт
Трудівниця-сапа.
Нагло суцільна урбанізація
На хліборобське село
Наступа.

Годить нащадок
Неситому череву.
Тут пропозиції
На всі смаки -
За кожним рогом -
Кав'ярні, піцерії,
Бари пивні,
Продуктові лотки.

Спокою тут
Не буває і в спомині
Справжній шарварок
Удень і вночі,
В масовім вжитку
Модифіковані
І синтетичні
Всілякі харчі.

Забетонований
У мегаполісі
Берег моєї
Живої ріки.
Подругам милим
Із пластику проліски
Ніжно вручають
Чоловіки.

Протяги свищуть
Крізь діри озонові,
Смерчі скажені
Накручують жах,
Наша планета
Нуклідною зоною
Стала давно
У космічних світах.

Годі!
Додому скоріше
З майбутнього.
Часу машино!
Вмикай задній хід
Люди!
Давайте мудрішими будемо,
Нашим нащадкам
Лишаючи світ.

 

 

Сторінки

Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)