Луковська Ю.

О Херсоне, мій рідний краю,
Я зову тебе милим раєм.
Називаю своїм серденьком,
Ти і батько, і друга ненька.

Із степами та їх красою,
Що вела козаків до бою
Ще в часи Богуна Івана
Хай тоді і не був ти знаний.

Як не бачити дивосвіту,
В нім дерева із малахіту.
В нім і сонце найкраще світить.
А які у Херсоні квіти!

Аромати по всьому місту.
Восени опадає листя –
Як навколо стає барвисто! –
Ніби янгол зійшов пречистий!

Он і клени, і дуб, і ясен,
Хризантеми – яка ж окраса!