Коли дощить
(із щоденникових нотаток)
дощ крапає на вивіску кафе
і на стару афішу з Джеймсом Бондом.
зустрічні йдуть на аутодафе,
несхвальні та невтішні одне одним.
у кожного щілина або шов:
сім’я, борги знайомим, безгрошів’я.
а я іду, сховавшись в капюшон,
і більше не люблю тебе так сильно.
минулося: змогла б розповісти
усім-усім, яка була – і стала.
я вже так довго не пишу листів,
немов нікому їх не надсилала.
така любов не зламаним гіллям,
