Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Коломієць Н.А. Відлуння душі
Микола Каляка. Збуджені альманахом “Степ”
Анатолій Суганяк. Атом любові
Любов Єрьомічева. Дев'ятнадцать
Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму
Микола Василенко. Архітектура планиди
Леонід Куліш. Зізнання
Зізнання
Вибрані поезії
2000

Куліш Л.П.
Зізнання: Вибрані поезії / Передм. М.Братана. - Херсон: Просвіта, 2000. - 64 с.

 

Поет українського звучання

Він поет у всьому: у віршах, у прозі, в публіцистиці і в самому способі життя людини, залюбленої в рідну землю, в свій народ, його мистецтво, літературу, мову. З любові й починався творчий розвій, що бере свої витоки у грозолітті другої світової, по шляхах Леонід Куліш пройшов і Україною, і замежними державами, - про це читаємо і в його проникливих поезіях, і в речах прозових, серед яких - і перших, і других - є твори, її-право, класичні. Для прикладу назвімо вірш "Аглая", оповідання "Дядько Базиль" чи прекрасну новелу про дітей воєнної пори "Свірочка", яку Олесь Гончар волів бачити в шкільній читанці.

В "Антології української поезії" (1985 р.) у передньому слові до його віршів мовиться: "В поезії Л.Куліша переважає настроєва лірика, хоч пробивається в ній і ораторський пафос, і роздум". Це визначення точно віддає дух його рясного поетичного ужинку впродовж більш як п'ятдесятирічної натхненної творчої праці. У цей період в нашому краї працювали такі хороші і різні поети, як В.Кузьменко, Алевтина Дрозд, Н.Білоконь, Ізабелла Плоткіна, М.Василенко, К.Михеїв, одначе Л.Куліш з-поміж них чи не найсамобутніший, найтрадиційніший в кращому розумінні цього слова. Справді, в його творах вплив видатних попередників наяву, але ж відчутне і своє, суто кулішівське. Він гранично сповідальний, правдивий у своєму зізнанні в любові до України, до нашому степу, до батька-матері, коханої, дітей і внуків, до всього "що на серце лягло".

Ревний прихильник поетичних тропів, Л.Куліш ніколи не ганяв за образами-ребусами, може, аж ризиково схиляється перед поетизмами, але ж -

Розливають пахощі медові
На бульварах липи молоді,
І гудуть над вулицями бджоли,
Невсипущі в вічному труді, -

Це промовляє до нас природа голосом краси, а не красивості, тут можна, перефразовуючи відомого поета, сказати: ось вірші, а все збагненне, все - українською мовою. Знання ж рідного слова у Л.Куліша багатюще, у цьому, либонь, також таїна чару його поезії, ми сказали б, поезії українського звучання. Твори його не так просто перекладати російською мовою, - про європейські помовчмо, хоч сьогодні декому аж надто кортить в зарубіжжя. Пригадується, одначе, як народний поет Чечено-Інгушетії Джемалдин Яндієв палко вітав нашого співця, почувши його вірш "Серце" в оригіналі: виявляється, у кавказького друга є твір, на диво співзвучний Кулішевому.

Він співа, палкий, напругий,
Трель тече між трав.

Це - про солов'я. Навіть якби під цим віршем не значився підпис, ми сказали б: це рядки Л.Куліша. Місце дії - Україна, південний степ, Херсон...

"Не знаю, як тече і голубіє Сена" (Є.Фомін), але Дніпром омитий світ досить повно, яскраво і талановито відбитий у творчості ветерана українського письменства, нашого сивочолого краянина, про що свідчить і ось ця збірка вибраних поезій, яка перед вами.

Микола Братан

 

 


 

ЗІЗНАННЯ

Олесю Гончару

За що люблю тебе, мій степе,
Ріку мілку і оболонь?
Чи не за те, що крихти неба
Поклав ти на шорстку долонь.

Чи не тому, що в безгомінні
Важкий цар-колос дозріва,
Переливається в промінні
Висока тирса-космова...

Чи не за те, що хвильні далі
У мандри мрійника зовуть -
Пругкі широкі магістралі
На звабні обрії пливуть...

Чи не тому, що краще світу
Мені вже, степе, не знайти...
І мушу я достойно жити,
Щоб через тебе перейти!

 

В ЗИМОВИЙ ВЕЧІР

За вікном гуляє хуга,
Сивіє пітьма...
Дожидаю в гості друга,
А його нема...

Б'ються крильцями сніжини,
Ніби носять вість,
Що зав'южено стежини
Й заблукався гість...

Мов, облиш його чекати
Й думать заодно...
...Сніг шумить довкола хати.
І стоїть вино.

 

ДОКІР

Лопотить тополя листом
У міськім саду.
Гомінким вечірнім містом
Я до тебе йду.

Я іду до гуртожитку,
Сповнений надій...
У кишені, в сірім зшитку,
Весь доробок мій.

Щоб сказала тепле слово,
Марив я давно...
Ти ж не вийшла на розмову,
А пішла в кіно.

Не в шанобі, не в привіті
Мій для тебе вірш...
Що ж бо є у білім світі
Для поета гірш?!

 

ДОНЬКА

Ларисі

Ми йдемо ранковою порою
Зелен садом, де шумує цвіт,
І злітає листя над водою
Із тоненьких тополиних віт.

Та й цікава ж донечка маленька! -
Батькові спокою не дає.
- Татку, бачиш, ниточка тоненька...
Хто її між гіллями снує?

Он весела бджілка пролетіла,
У цвіток залізла - подивись!
Що вона знайти отам хотіла?
Розкажи, татуню, зупинись...

 

* * *

Темно-русий бадьорий вечір
Ходить-бродить, здолавши втому,
Обіймає мене за плечі -
Ми обидва давно знайомі.

Заглядає лукаво в очі,
Непокірне волосся гладить.
Ми до зустрічей з ним охочі
І помріяти завжди раді.

Посідаємо в тихім сквері -
І розмова без слів поллється.
Лиш в кімнаті вже на папері
Щирим віршем вона озветься.

Так пишу я...
А смуглий вечір
Під вікном причаївсь, не дише,
Крадькома зазира через плечі:
Що ж бо нині поет мій пише?

 

ЖАГА

Морози бахкають дуплетами -
У розпачі зима кона:
Весна ж ірисами-багнетами
Їй кволі груди протина.
І відступають переможені
В гарячім герці холоди...
Вітри гуляють розтриножені.
Схилились лози до води...
Жага сповняє кожну гілочку -
Все пробудилось до життя.
А хвацький вечір на сопілочці
Веснянку грає до пуття.

 

ЩАСТЯ

Маленькій Оксані

У діброві зозуля
Людям щастя кує...
Я не прошу в зозулі,-
Поруч щастя моє.

Ось воно, синьооке,
Зорить тихо з-під вій..
І в душі виринає
Стільки мрій і надій!

Від пісенної хвилі
Серце збуджено б'є...
Моя донечка мила -
Світле щастя моє!

 

ПЕРШИЙ ГРІМ

Лагідно, немов дідусь на внуків.,
Понад містом збудженим моїм,
Над привіллям щедрих нив і луків
Пробурчав, прогримав перший грім.

- Глянь, мамусю, дощик накрапає!-
Вибігло на вулицю маля
І мерщій кораблик свій ладнає -
Паперовий парус, направля.

 

ВЕСНЯНИЙ ЕТЮД

Необачная вербичка
Забрела у річку,
Замочила ненароком
Оксамитну стрічку.
Розгубилась...
І не знає,
Що ж то їй діяти:
Чи виходити на берег,
Чи в воді стояти?!

 

ЛИПЕНЬ

Цвіте липа й пахне неймовірно...
Ю. Яновський

Завітала в кам'яні квартали
Середина літа на землі:
Духмяні суцвіття уквітчали
Зеленаве листя на гіллі.

Розливають пахощі медові
На бульварах липи молоді,
І гудуть над вулицями бджоли,
Невсипущі в вічному труді.

 

СЕРПЕНЬ

В густому вітті лісосмуги
Заплівся кволий вітерець -
Степняк знесилів од натуги,
Програвши з деревами герць.

І ледве подихом жагучим
Ворушить соковитий лист...
Дерева ж маєвом могучим
В пориві дружному сплелись:

Стоять несхитною стіною -
Їх не здолає й буревій
У мокру осінь, ні зимою
У пору розгулу завій.

 

ІІ

Вже червоніють помідори...
М. Рильський

Уже доспіли помідори,
Крадеться ранками туман...
На ниві виткані узори -
Рясний коштовний сарафан
Земля зоділа...
Скоро осінь
Розстелить хустку у цвіту,
А далини бездонна просинь
Настроїть ліру золоту -
І з павутини срібні струни
На свіжім вітрі загудуть...
І ті, знайомі змалку, луни
Заснути серцю не дадуть.

 

ВИШЕНЬКА

Як дівча, прибралася
В платтячко батистове,
У росі скупалася
І стоїть врочистая.

Їй ворушить кучері
Вітерець непроханий,
І співа засмучено
Соловей закоханий...

Бо вона заручена:
З явором побралася...
Де бажати луччого! -
Стала й запишалася.

А мені згадалося,
Що давно забулося...
Ми ж удвох кохалися,
Тільки... розминулися.

Ось і маю лишенько -
Згадка знепокоїла.
...Вишне, моя вишенько,
Що ж бо ти накоїла?!

 

ПЕРЕПІЛКА

Ксені

Підпадьомка перепілка
В роснім ячмені.
- Під-падьом, ось діток скільки, -
Хвалиться мені.
І позаздрив я пташині
У ранковий час,
Бо немає ще, дружино,
Пташенят у нас.

 

Автор: 

Сторінки

Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)