Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Василенко. Уламки імперії
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 7
Вісник Таврійської Фундації. Випуск 9
Нариси з історії Бериславщини. Випуск 9
Ігор Проценко. Цвіт вишні
Микола Швидун. Батьківська криниця
Леонід Куліш. Зізнання
Зізнання
Вибрані поезії
2000

Куліш Л.П.
Зізнання: Вибрані поезії / Передм. М.Братана. - Херсон: Просвіта, 2000. - 64 с.

 

Поет українського звучання

Він поет у всьому: у віршах, у прозі, в публіцистиці і в самому способі життя людини, залюбленої в рідну землю, в свій народ, його мистецтво, літературу, мову. З любові й починався творчий розвій, що бере свої витоки у грозолітті другої світової, по шляхах Леонід Куліш пройшов і Україною, і замежними державами, - про це читаємо і в його проникливих поезіях, і в речах прозових, серед яких - і перших, і других - є твори, її-право, класичні. Для прикладу назвімо вірш "Аглая", оповідання "Дядько Базиль" чи прекрасну новелу про дітей воєнної пори "Свірочка", яку Олесь Гончар волів бачити в шкільній читанці.

В "Антології української поезії" (1985 р.) у передньому слові до його віршів мовиться: "В поезії Л.Куліша переважає настроєва лірика, хоч пробивається в ній і ораторський пафос, і роздум". Це визначення точно віддає дух його рясного поетичного ужинку впродовж більш як п'ятдесятирічної натхненної творчої праці. У цей період в нашому краї працювали такі хороші і різні поети, як В.Кузьменко, Алевтина Дрозд, Н.Білоконь, Ізабелла Плоткіна, М.Василенко, К.Михеїв, одначе Л.Куліш з-поміж них чи не найсамобутніший, найтрадиційніший в кращому розумінні цього слова. Справді, в його творах вплив видатних попередників наяву, але ж відчутне і своє, суто кулішівське. Він гранично сповідальний, правдивий у своєму зізнанні в любові до України, до нашому степу, до батька-матері, коханої, дітей і внуків, до всього "що на серце лягло".

Ревний прихильник поетичних тропів, Л.Куліш ніколи не ганяв за образами-ребусами, може, аж ризиково схиляється перед поетизмами, але ж -

Розливають пахощі медові
На бульварах липи молоді,
І гудуть над вулицями бджоли,
Невсипущі в вічному труді, -

Це промовляє до нас природа голосом краси, а не красивості, тут можна, перефразовуючи відомого поета, сказати: ось вірші, а все збагненне, все - українською мовою. Знання ж рідного слова у Л.Куліша багатюще, у цьому, либонь, також таїна чару його поезії, ми сказали б, поезії українського звучання. Твори його не так просто перекладати російською мовою, - про європейські помовчмо, хоч сьогодні декому аж надто кортить в зарубіжжя. Пригадується, одначе, як народний поет Чечено-Інгушетії Джемалдин Яндієв палко вітав нашого співця, почувши його вірш "Серце" в оригіналі: виявляється, у кавказького друга є твір, на диво співзвучний Кулішевому.

Він співа, палкий, напругий,
Трель тече між трав.

Це - про солов'я. Навіть якби під цим віршем не значився підпис, ми сказали б: це рядки Л.Куліша. Місце дії - Україна, південний степ, Херсон...

"Не знаю, як тече і голубіє Сена" (Є.Фомін), але Дніпром омитий світ досить повно, яскраво і талановито відбитий у творчості ветерана українського письменства, нашого сивочолого краянина, про що свідчить і ось ця збірка вибраних поезій, яка перед вами.

Микола Братан

 

 


 

ЗІЗНАННЯ

Олесю Гончару

За що люблю тебе, мій степе,
Ріку мілку і оболонь?
Чи не за те, що крихти неба
Поклав ти на шорстку долонь.

Чи не тому, що в безгомінні
Важкий цар-колос дозріва,
Переливається в промінні
Висока тирса-космова...

Чи не за те, що хвильні далі
У мандри мрійника зовуть -
Пругкі широкі магістралі
На звабні обрії пливуть...

Чи не тому, що краще світу
Мені вже, степе, не знайти...
І мушу я достойно жити,
Щоб через тебе перейти!

 

В ЗИМОВИЙ ВЕЧІР

За вікном гуляє хуга,
Сивіє пітьма...
Дожидаю в гості друга,
А його нема...

Б'ються крильцями сніжини,
Ніби носять вість,
Що зав'южено стежини
Й заблукався гість...

Мов, облиш його чекати
Й думать заодно...
...Сніг шумить довкола хати.
І стоїть вино.

 

ДОКІР

Лопотить тополя листом
У міськім саду.
Гомінким вечірнім містом
Я до тебе йду.

Я іду до гуртожитку,
Сповнений надій...
У кишені, в сірім зшитку,
Весь доробок мій.

Щоб сказала тепле слово,
Марив я давно...
Ти ж не вийшла на розмову,
А пішла в кіно.

Не в шанобі, не в привіті
Мій для тебе вірш...
Що ж бо є у білім світі
Для поета гірш?!

 

ДОНЬКА

Ларисі

Ми йдемо ранковою порою
Зелен садом, де шумує цвіт,
І злітає листя над водою
Із тоненьких тополиних віт.

Та й цікава ж донечка маленька! -
Батькові спокою не дає.
- Татку, бачиш, ниточка тоненька...
Хто її між гіллями снує?

Он весела бджілка пролетіла,
У цвіток залізла - подивись!
Що вона знайти отам хотіла?
Розкажи, татуню, зупинись...

 

* * *

Темно-русий бадьорий вечір
Ходить-бродить, здолавши втому,
Обіймає мене за плечі -
Ми обидва давно знайомі.

Заглядає лукаво в очі,
Непокірне волосся гладить.
Ми до зустрічей з ним охочі
І помріяти завжди раді.

Посідаємо в тихім сквері -
І розмова без слів поллється.
Лиш в кімнаті вже на папері
Щирим віршем вона озветься.

Так пишу я...
А смуглий вечір
Під вікном причаївсь, не дише,
Крадькома зазира через плечі:
Що ж бо нині поет мій пише?

 

ЖАГА

Морози бахкають дуплетами -
У розпачі зима кона:
Весна ж ірисами-багнетами
Їй кволі груди протина.
І відступають переможені
В гарячім герці холоди...
Вітри гуляють розтриножені.
Схилились лози до води...
Жага сповняє кожну гілочку -
Все пробудилось до життя.
А хвацький вечір на сопілочці
Веснянку грає до пуття.

 

ЩАСТЯ

Маленькій Оксані

У діброві зозуля
Людям щастя кує...
Я не прошу в зозулі,-
Поруч щастя моє.

Ось воно, синьооке,
Зорить тихо з-під вій..
І в душі виринає
Стільки мрій і надій!

Від пісенної хвилі
Серце збуджено б'є...
Моя донечка мила -
Світле щастя моє!

 

ПЕРШИЙ ГРІМ

Лагідно, немов дідусь на внуків.,
Понад містом збудженим моїм,
Над привіллям щедрих нив і луків
Пробурчав, прогримав перший грім.

- Глянь, мамусю, дощик накрапає!-
Вибігло на вулицю маля
І мерщій кораблик свій ладнає -
Паперовий парус, направля.

 

ВЕСНЯНИЙ ЕТЮД

Необачная вербичка
Забрела у річку,
Замочила ненароком
Оксамитну стрічку.
Розгубилась...
І не знає,
Що ж то їй діяти:
Чи виходити на берег,
Чи в воді стояти?!

 

ЛИПЕНЬ

Цвіте липа й пахне неймовірно...
Ю. Яновський

Завітала в кам'яні квартали
Середина літа на землі:
Духмяні суцвіття уквітчали
Зеленаве листя на гіллі.

Розливають пахощі медові
На бульварах липи молоді,
І гудуть над вулицями бджоли,
Невсипущі в вічному труді.

 

СЕРПЕНЬ

В густому вітті лісосмуги
Заплівся кволий вітерець -
Степняк знесилів од натуги,
Програвши з деревами герць.

І ледве подихом жагучим
Ворушить соковитий лист...
Дерева ж маєвом могучим
В пориві дружному сплелись:

Стоять несхитною стіною -
Їх не здолає й буревій
У мокру осінь, ні зимою
У пору розгулу завій.

 

ІІ

Вже червоніють помідори...
М. Рильський

Уже доспіли помідори,
Крадеться ранками туман...
На ниві виткані узори -
Рясний коштовний сарафан
Земля зоділа...
Скоро осінь
Розстелить хустку у цвіту,
А далини бездонна просинь
Настроїть ліру золоту -
І з павутини срібні струни
На свіжім вітрі загудуть...
І ті, знайомі змалку, луни
Заснути серцю не дадуть.

 

ВИШЕНЬКА

Як дівча, прибралася
В платтячко батистове,
У росі скупалася
І стоїть врочистая.

Їй ворушить кучері
Вітерець непроханий,
І співа засмучено
Соловей закоханий...

Бо вона заручена:
З явором побралася...
Де бажати луччого! -
Стала й запишалася.

А мені згадалося,
Що давно забулося...
Ми ж удвох кохалися,
Тільки... розминулися.

Ось і маю лишенько -
Згадка знепокоїла.
...Вишне, моя вишенько,
Що ж бо ти накоїла?!

 

ПЕРЕПІЛКА

Ксені

Підпадьомка перепілка
В роснім ячмені.
- Під-падьом, ось діток скільки, -
Хвалиться мені.
І позаздрив я пташині
У ранковий час,
Бо немає ще, дружино,
Пташенят у нас.

 

Автор: 

Сторінки

Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)