14 лютого

Хоч сьогодні я захрип,
Та про вас не забуваю.
Не зважаючи на грип,
З Днем закоханих вітаю!

 

 

У літературному музеї

Де малось би книгам, рукописам буть —
Полиці мікробам в оренду здають,
Отож-бо кого з нас проймає гординя?
“Невидимий світ”. Це ж бо — наші творіння?!

 

 

 

 

Перебір

Кандидатур на трон — ого!
І на нозі вже пальці гну.
Обрати ж треба одного.
Не приведи Господь: одну!
Звичайно ж, я у данім разі
Мав Богословську на увазі.

 

 

 

 

Родині Мазурів

Хай славиться спілка ця здружена,
Любов’ю повита навік.
Дружина Наталя — заслужена!
На черзі тепер — чоловік.

 

 

 

 

Де “о”?

Дядько в термінах блукає,
Тож розгуба на лиці:
Прочитав — і не втямає:
“Техно-лайн”… Де ж “о” в кінці?

 

 

 

 

На ювілеї С.Капустяна

Станіславе, пробач ведучому,
Неув’язка була маленька:
Привітання чекав од Ющенка,
А одержав від Симоненка.

 

 

 

 

Щодо абрикосів

О ті людські казкові хотіння,
Таж відомо це нам з давнини:
Абрикоси гальмують старіння,
Тож у нас і не родять вони.

 

 

 

 

Пророче

 

 

Це запитання — справжня мука
Для надцікавого онука:
— Чи ж вождюки сучасні, діду,
Вік не читали “Енеїду”?

 

 

Прощання навіки

Докупи вже ніщо нас не зведе,
Ну як забуть прощання те горенне?
Так то ж було кохання молоде,
А тут — навіки чарка йде від мене.

 

 

 

 

Пригода у дельфінарії

 

 

Смачного вірша ти засмажив,
Прохаю вибачення — склав.
У дельфінарії пропажа:
Якийсь дивак дельфіна вкрав!

 

 

Анатолієві Марущаку

 

 

Безсоння

Вмикаю телевізор серед ночі
І чую: знов щось Марущак буркоче.
Отож таке питаннячко йому:
— Коли ти спиш? До тями не візьму.
 

Шедевр

Я не скажу: ось писати
учись в кого.
Змерк перед “Чучелом”
“Ворон” Кичинського.
 

Вселенський святоша

Таким в соборній Україні,
Либонь, похваляться не всі.
Безбожник, зроду і донині,
В столиці в ревному молінні
Святкує Хрещення Русі.
 

Гей, кум до куми

Розгнівив я бабу Ганьку
З материнського села:
— Це ж веде її у баньку
Й роздягає догола.
Та мене така неслава
Аніскільки не пройма,
Бо кумасенька, їй-право,
Роздягається сама.

 

 

Дурість в ефірі

Час, либонь, замовкнуть лірі,
Дурість чуючи таку:
Оголошення в ефірі —
“Цуцик зник в Каланчаку”.

 

 

 

 

«Пісня»

 

 

І слова прикольні,
Й музика путяща:
«Голосуй за Юлю,
Бо вона найкраща».

 

 

Старим ловеласам

 

 

(з народного)

Тяжко, важко, огирі,
Жити в непороччі.
Зі статевих органів
Залишились… очі.
 

Л. Кучмі — 70

Ох же й буйні іменини!
Між гостей еліти — тьма!
Сам Киркоров, бач, прилинув, —
Дружба поміж обома.
Похваляється людина:
Все гаразд, проблем нема.
І здоров’ячко відмінне:
Не піднявши Україну,
Штангу нині підійма.
 

Електричне

Благання-крик з милих уст поетки,
Щонайщиріше в її писанні:
“Коханий, вимкни мене з розетки” —
Вібрує душа в нетверезім стані.

 

 

Відстані

Чим далі “від”, тим ближче “до”, —
Весь час у голові ношу.
Та хай не здумає ніхто,
Що я спішу до фінішу.

 

 

 

 

Домашнє застілля

Вірші про страви не будуть нам лишніми.
Мама сімейку вгощає смутна.
«Їжте удома вареники з вишнями,
Бо у Поплавського — дика ціна».

 

 

 

 

Дайош круте життя

Чоловіка просить жінка,
Щоб крутою стать:
“Подаруй мені машинку
Долари листать”.

 

 

 

 

Многопартійний

Виклика в мені симпатії
(Хто сказав: це не к добру?)
Той, що з партії до партії
Скаче, наче кенгуру.

 

 

 

 

Мешканцям с. Зміївки Бериславського району

Ви живете в знаменному селі —
Не в кожне їздять шведські королі.
Тут старошведська мова ще луна,
Та, що й Мазепі чулася вона.

 

 

 

 

Його імідж

Такий він є — нівроку, сміх і гріх,
Стрічаючи колег у будні й свята,
Крізь власну велич дивиться на них,
Не тільки пика, а й душа пихата.

 

 

 

 

Ненормативному письмакові

Прочитав твої творіння я
Від і до.
Дуже коротко оцінюю:
Бздо.

 

 

 

 

Ротація по Ю.

З’їла Вінського.
Завтра з’їсть кого?
19.06.2009

 

 

 

 

Дивовижне шоу

Не проспіть, херсонці, не проґавте,
Гостя з білокам’яної славте:
В ККЗ* нечуваний концерт —
Боря Моісєєв на десерт.
*) Кіно-концертний зал.

 

 

 

 

Криза

 

 

(Народна байка)

Збунтувала Мавпа ліс.
— Криза! Криза! — мчить, волає.
Раптом Вовк напереріз:
— Що за паніка? — питає.
— Як же — криза!
— Ця халепа
Не стосується мене.
Жити буду так, як треба,
Їв і їстиму м’ясне.
Мавпа знов не вгомониться:
— Криза! Криза! Це ж біда!
А назустріч їй Лисиця:
— Що за паніка? — пита.
— Як же — криза!
— Ця халепа
По Лисицях, знай, не б’є.
Жити буду так, як треба,
Я була у хутрі й є.
Стала Мавпа. Смокче палець.
— Лиско-сестро, Вовчик-брат!
Добре ви прилаштувались,
Лиш у мене — голий зад.
16.01.2009
 

Розчуленість

То не дощик осінній закрапав,
То сльоза з моїх віч потекла:
Таж коли я в лікарню потрапив,
Ти банани мені принесла.

 

 

Серце рухається

Тихо жив і гомінливо,
І не знав цього, єй-єй:
Серце зміщується вліво,
Може вискочить з грудей.
Від болячки, їй же право,
Дійовий один рецепт:
Щоб ні вліво, ані вправо,
Треба йти в “Єдиний центр”.

 

 

 

 

У Валерія Другальова — почесне звання

Як знак вітання, щирий друже мій,
Прийми в цей день мого «стішка».
Ти став заслужено заслуженим
І, головне, не спідтишка.

 

 

 

 

Множина?

Клянеться кожен з претендентів,
Що — переможе!
Так скільки ж буде президентів?
Спаси нас, Боже!

 

 

 

 

В крутій родині

Батько постаравсь-таки:
Сина вигойдав.
Вчить нащадка азбуки:
А — Би — Ви — Го — Да.

 

 

 

 

Кураєфікація села

За порадою прем’єра
Замість газу в нас — курай.
Тож нема проблем тепера,
Йди на поле та збирай.

 

 

 

 

Певний порятунок

Де узяти грошики
В продовольчі кошики?
Ось де: облігації —
Порятунок нації.

 

 

 

 

Краса і голод

Дивовижу спостеріг ти
Й не збентежитись не міг:
Голуби на хлібні крихти
Сипонули, наче сніг.
Відчувається, що холод
Узнаки дається їм.
Та завваж: краса і голод
Поєдналися при цім.

 

 

 

 

Сон

Страсної п’ятниці мені
Приснилася чомусь.
А що між нас було вві сні —
Признатися боюсь.
Цвіла душа, співала плоть
В такий божистий час.
Нехай простить мені Господь
Цей прогріх поміж нас.

 

 

 

 

Радість колеги

На ювілейнім старті я —
Летять літа!
Пропрезидентська партія
Мене віта.

 

 

 

 

Дорога

Перебуто усе, що було,
Перебудем, нівроку, що буде.
Чей, життя поуз нас не пройшло,
Путь-дорогу верстали, як люди.
По шляхах кострубатих брести
Довелося в ходіннях неспинних.
Інші — спритні, круті — до мети
Ці по наших прогуцали спинах.

 

 

 

 

Час

Хоч під дахом живемо одним,
Різними клопочемось думками.
Бо ж не знаєм, що робити з ним,
Він же знає, що робити з нами.

 

 

 

 

Найдивніше

Що вже інші ті дивини!
Найдивніша дивина,
Що вона — це Україна,
Україна — це вона.

 

 

 

 

З Омара Хайяма

О, Всевишній, на силу твою уповаєм,
Порятуй нас від горя й хвороб.
Тож якщо ми довершені — чом помираєм?
А якщо не довершені — хто бракороб?

 

 

 

 

Не чукча

Поміж письменників численних
Переконався я, що він —
І не читач, і не письменник,
Якби ж то був такий один!
19.08.2009

 

 

 

 

Ризикований альпініст

Я від страху ледь не вмерла:
Муж попхався на Говерлу!
Ще потрапить під грозу —
Будуть сироти внизу.

 

 

 

 

Сонне видиво...

Рядки зі сну, однак не зовсім сонні,
Веселість в них, можливо, що й гірка;
Дівча руками охопило скроні
І щось у голові своїй шука.

 

 

 

 

Взаємовиключне

Справді, ця проблема світова
Жде свого повсюди розв’язання.
Пізньої любові не бува,
Хай мені при цім пробачить рання.

 

 

 

 

Плювати!

Громадську думку поважати —
Сьогодні це мораль стара.
Тож дехто — як таких назвати? —
Об неї ноги витира.

 

 

 

 

Замість

Щоб мати вдосталь пити що і їсти —
В доценти йдуть заслужені артисти.

 

 

 

 

Не бійся

 

 

Прощаючись у натовпі вокзалу,
Спокійно так партнерові сказала:
— Як добре, що на мене сіті сплів,
Не бійся ані сорому, ні слів.

 

 

Наказ морякові

Об’їхати ти можеш цілий світ,
Не здумай привезти додому СНІД!

 

 

 

 

Усічений заголовок

 

 

Заголовок «Маяк комунізму»
Ревний шеф замінив на «Маяк»,
Хоч парторг і скривився був кисло,
Ми схвалили редакторів смак.
В тій газеті нам славно писалося,
І не дуже нас шпетив райком.
Бо, як протягом літ з’ясувалося,
Наш «Маяк» таки був маяком.
2007

 

Допомогло

Курити кинула лахудра
І не поправилась, а схудла!

 

 

 

Хто він?

Вождюк з обличчям непоголеним,
Мені нагадує могола він.

 

 

 

 

Фермерові Миколі Халупенкові

Миколо-брате, не жартую:
Ти геніальний садовод!
Давай хоч яблуні врятуєм,
Якщо не можемо народ.

 

 

 

 

Щодо великих німців і українців

Ось рішенець народних мас,
Побий його холера:
У німців третій — Карл Маркс,
У нас — Степан Бандера.

 

 

 

 

Ан. Нестеренкові

Прокотилась луна над Херсоном,
Ти ж таки незвичайний з мужів:
Народивсь одночасно з Платоном,
Головне, що його пережив.

 

 

 

 

Причастився

 

 

(туристичне)

Незаперечні маєм дані,
В замежні з’їздивши краї,
Він пив, бувавши на Тайвані,
Вино... із пеніса змії.
 

На просвітянському зібранні

Може, сьогодні я трішки осліп,
Щось я не бачу тут перших осіб.
Та ні к чому нарікання моє:
Добре, що в них ще заступники є.
 

БЮТівський опонент

Писав про квач і про лайно,
Не уточнив, чиє воно.
Не уточнив чиє — того,
Що те лайно було його.
 

Обоє рябоє

Як вона, не можу злиться я,
Та й мені оце збрело:
Якщо зграя — опозиція,
Коаліція — кубло?

 

 

Миколі Славичу

Хоч давненько це було, нівроку,
Але й нині скажем отак-о,
Що за три дні до Нового року
Народився славний мій тезко.
І не мав він жодного пороку,
Пивши... материнське молоко.
Р.S. Як сьогодні серце заспокоїть —
Жінка, хоч не лає, та бурчить.
Перейшовши на міцні напої,
Він пороків має — не злічить.

 

 

 

 

Ніби навмисне

 

 

Хай нині затямить підступний Лужков,
Що спільні у нас інтереси.
Таж Пушкін великий у світ цей прийшов
На День... української преси.

 

 

Друг, не друг

Друг, не друг, одначе в душу
Ліз, не скинувши взуття.
Допускав, зізнатись мушу,
Та якби ж було знаття,
Що з душі відтак не струшу
Ним полишене сміття.

 

 

 

 

В районі повеней

Наллють для бабці супу миску,
Та спершу: “Покажи прописку!”

 

 

 

 

“Потеря”

В НУНСі буча спозарана:
— Де поділася Руслана?
Перекинулася в БЮТ?!
Значить, друзі, нам капут.

 

 

 

 

Музичне

Прозвучав лиш половинний,
А годився б повний звук.
Громадянин України
Українець Яценюк*.
*) У парламенті на запитання про національність він сказав “Громадянин України”

 

 

 

 

Порада

Згадавши вибори минулі,
Роби, як радила вона:
Ти сувенір бери від Юлі,
А голосуй за Литвина.

 

 

 

 

Вовки і вівці

 

 

(Сучасне)

Братове, ми ягнятами стаєм,
Коли вкраїнську душу продаєм.

 

 

Афоризми Л. Кравчука

Добре пам’ятаємо:
“Маєм те, що маємо”.
Мудрствує й наразі,
Всяк нехай почує —
Весь же він у фразі:
“А вона працює!”.

 

 

 

 

Колективові бібліотеки ім. Б.Лавреньова

Як бачу я, воно до того йдеться,
Що змінювать вам назву доведеться.
Тож по Херсону нині тільки й мова
Про того, хто замінить Лавреньова.
30.09.2009

 

 

 

 

Недоторканні

Не ображайте, прошу, нині
Тих, що працюють у Кабміні.
Вгамуйте свій критичний зуд,
Бо покара Печерський суд.

 

 

 

 

Технічний національний

Високим статусом пишаємось,
В трудах згинаємось в дугу.
І це ж бо факт: не залишаємось
Перед державою в боргу.
“До нас в науку!” — агітуємо.
Але проблема виника:
Для чого ж кадри ми готуємо,
Якщо закрито ХБК?
11.08.2009

 

 

 

 

Перезрів

 

 

А таки естрада — сила,
Загинає — будь здоров!
Україна чи дозріла —
Перезрів Пономарьов.
5.10.2009

 

 

Аби чого не сталося

Очільника питаю одного,
За що возніс підлеглого свого,
Чим пояснити можна подання
На явно не заслужене звання.
А той:
— Про мене знає він усе,
Дивись, іще Гаранту донесе.

 

 

 

 

Двоєдине

Про нього, не про когось:
Даються узнаки
Пиха й душеубогість —
Сіамські близнюки.
04.10.2009

 

 

 

 

Олександрові Книзі, заслуженому діячу мистецтв України

Ви той, хто зерна дружби сіє
І жне при цьому водночас.
Таке ж звання і від Росії,
Либонь, очікує на Вас.

 

 

 

 

Лівий розкол

 

 

У Грача строптивый нрав,
Но слаба силёнка.
“Симоненко, ты был прав”, —
Что родил ребёнка.

 

 

Націлувались

Люди (виборці) чудуються,
Хто, який тут винен блок:
Верховоди не цілуються,
А було ж — все чмок та чмок…

 

 

 

 

Для історії

Іще й такий проворний був піїт:
До слави дерся через чорний хід.

 

 

 

 

Орденоносне

Ордени хапайте сміло,
Не ловіть, хлоп’ята, гав.
«Третя сила» попросила —
Президент розщедривсь, дав.

 

 

 

 

О, роки!..

Рано ще журитися, можливо,
Та проймають душу дрижаки:
Вже мені в тролейбусі поштиво
Місцем поступаються жінки.
28.10.2009

 

 

 

 

Виправленому — не вірити

Увага, братця! На білбордах зміна,
Поправочка суттєва — хто там проти? —
Працює не вона, а Україна.
У тім числі — і ті, що без роботи??..