Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської Фундації. Випуск 9
Микола Каляка. Рукопис знайдено в каюті Ушакова
Микола Братан. Відчахнута віть
Микола Василенко. Лаодика - царица Селевкидии
Анатолій Анастасьєв. В чарівному світі дитинства
Микола Братан. Побите серце
Побите серце
Драматична поема
2009

Братан М.І.
Побите серце: Драматична поема. - К.-Херсон: Просвіта, 2009. - 59 с.

 

 


МІСЦЕ ПЕРШЕ

Поштовий тракт на під'їзді до Орської фортеці. 
Невисока облисла гора. 
Тарас Шевченко у супроводі поручика Почешева 
підіймаються на вершину. 
Чути зморене форкання коней.

Шевченко 	Чому - не знаю, а мені їх шкода,
		Адже занадто часто їм в очах
		Смугасті верстви мерехтять в дорозі.
		Мене до Оренбурга зі столиці
		Фельд'єгер Віддер, як шалений, віз -
		За вісім діб таку здолав просторінь,
		Загнав до скону бідну кобилицю.
Поручик  	Себе, Шевченко, пожалів би спершу.
		Подумай лиш: на тебе жде казарма,
		Щоденна муштра, знав би, що це значить,
		Не повставав би супроти царя.
		Я все про тебе відаю. Художник,
		Поет, притім хохлацький.
Шевченко  		Український. 
		Таж пан поручик також не кацап,
		А росіянин, я не помиляюсь?
Поручик 	Я єсть слуга Отечества й царя.
		І ти віднині, рядовий Шевченко,
		Служити будеш збройно, як і я,
		Йому, кого ведмедиком назвав.
Шевченко  	Звідкіль відомо?
Поручик 		Федір Лазаревський
		Краянин твій, достоту розповів.
		Читав про мордобитіє в палатах. 
		Скажу по честі: ловко ти утяв!
Шевченко 	Але ж тепер: писати й малювати
		Суворо заборонено Самим.
		Мені неначе руки відрубали,
		Жахнішої покари не буває.
		Чи ж уявити: ця рука - без пензля.
Поручик  	Зате вона триматиме рушницю.
		Поглянь: уже зринає перед нами
		Яман-кала, що значить "місто-погань".
Шевченко  	В брунатнім облямівку біла пляма,
		Хвалений Орськ, моя тюрма-могила.
Поручик  	Пустиня, звісно, та живуть в ній люди.
Шевченко  	А чи пісні в Яман-калі співають?
Поручик  	Молитви правлять. Це ж біліє церква.
		Брунатна облямівка - то казарми.
		А поза ними - звідсіля не видко - 
		Камінний плац, солдатів там муштрують
Шевченко   	Хай розіпнуть - солдатом я не стану.
Поручик  	Наказ царя виконувати слід.
		Це ж справді злочин: супроти Самого!
		Не вперше конфірмованих вожу,
		Було, що й декабристів супровадив.
		Але Тарас Шевченко - це апостол,
		Сказали благодійники твої.
		Наказано мені - тебе в дорозі,
		Немов зіницю ока, берегти.
		Отож бо перед смородом казарми
		Скуштуємо божистого напою -
		Дав на дорогу Федір Лазаревський,
		Аби тебе в журботі приспокоїть.
Шевченко  	Не допоможуть нині пива-меди.
		Колись було - пилося і співалось,
		Тепер - хіба що з горя та з досади
		Закуску гарну маю з Острівної,
		Справдешня українська ковбаса,
		Хіба німецьку порівняти з нею.
		А ще ж ось і солоні огірки,
		Такі, як їв, у Ніжині бувавши.
		Ти бач, куди їх занесло, вкраїнців.
		Я плакав, як забачив родаків,
		Почувши рідну мову за Уралом!
		То випити б годилося за них.
		Куди ж нам закусенцію покласти?
Поручик  	На скатерку  - ось "Русский инвалид".
		Згодилась, бач, газета вельми знатна,
		До речі, зчаста вірші в ній друкують.
Шевченко  	Якщо то вірші - що ж тоді бридня?
Поручик  	Але ж яка хвала російській зброї.
		Либонь, і я таке створити б міг.
Шевченко  	А я хвалу цій сатанинській силі
		В своїм "Кавказі" вельми ясно склав:
			Отам-то милостивії ми
			Ненагодовану і голу
			Застукали сердешну волю
			Та й цькуємо. Лягло костьми
			Людей муштрованих чимало…
Поручик  	Але ж поміж муштрованих і я,
		І ти, Тарас Григорович Шевченко,
		Віднині не художник, не поет - 
		У п'ятім батальйоні  рядовий.
		Тож вип'ємо.
Шевченко 		Щоб дома не журились.
		Ох, журяться, поручику, мої
		Згорьовані і братики й сестриці.
		Варвара Миколаївна, княжна,
		Яка мене, здається що, любила,
		Художника, поета, гультяя.
Поручик  	Невже направду був таким?
Шевченко  		Нівроку.
		Мав певний гріх:пристав до мочеморд,
		За що вона частенько урікала,
		Та я не дуже слухався її.
Поручик   	Ну, а любив?
Шевченко  		Кого?
Поручик  		Княжну.
Шевченко  		Не знаю.
		Можливо, так, ну, а можливо, й ні.
		Кохав напевне іншу, не княжну,
		Але й не бідну, красовиту збіса,
		Земля таки горіла на три сажні
		Під нею - отаких сподобав здавна.
Поручик  	Тож за таких, чи за таку. До денця!
		А я, признатись, до жінок байдужий.
Шевченко  	Стривай-но, їй-же право, чую спів.
		Погляньмо, що попереду за рух.
Поручик  	Вирівнюють дорогу варнаки.
		Авжеж, не нам - високому начальству.
		Дивись, небавом до Яман-кали
		Сам губернатор краю завітає.
Шевченко  	Невже отак шанують Обручова?
Поручик  	Та як сказати. Він для нас - ого, 
		Як ця гора, що Яшмовою зветься.
Шевченко  	А ми для нього - то підніжки, грязь,
		Раби німі.
Поручик  		А що подієш: служба,
		Статут, порядок, хоч-не-хоч - по фрунту
		"Тягни носок" - отак здебільш співають
		В тій кріпості, яка на тебе жде.
		Говориш, що солдатом ти не станеш,
		Примусять. Як оцих, що кайлом б'ють
		Твердий безладний камінь на дорозі.
Шевченко  	Я не варнак, нікого не вбивав,
		Не різав.
Поручик  		Та й вони не всі злочинці,
		Але багато хто супроти  пана
		Повстав - і ось тепер несе покару.

Проходять стомлені, озлоблені, мовчковиті вирівнювачі дороги. 
Шевченко звівся на повний зріст, рвійно ступив до них, 
тримаючи в руках буханець хліба й кільце ковбаси.

Поручик  	Не руш, Тарасе, генде їхній пастор,
		Сердитий батальйонний командир.
		До варнаків приставлено. У пеклі
		Такий служив би, грішників каравши,
		Хоча не менший грішник сам. Узавтра
		Тебе він прийме під свою команду.
		Отож згортаймо наш обід похідний.
		А втім - не треба, хай до нас пристане
		І вип'є з нами вкупі за знайомство.
		У капітана Глоби, щоб ти знав,
		Непогамовна пристрасть до горілки.

Надійшов капітан Глоба.

Глоба  		Це що, питаю, діється отут?
Поручик  	Це, ваше благородіє, обід.
		Здорожились, від Оренбурга тріски
		Не мали в роті. Тож доповідаю:
		З указом згідно рядовий Шевченко
		У кріпость допроваджений як стій.
Глоба  		Оце такий служака? Чом кашкета
		Не зняв? Та не правицею, сарака,
		А лівою. Поручику, навчи.
Поручик  	Таж він солдатом зроду не бував.
Шевченко  	Атож. Уперше будуть муштрувати
		Старого дурня
Глоба  			Що ви тут п'єте?
Поручик  	Будь ласка, пригощайтеся.
Глоба  			Горілка?
		А звідки ці ковбаси не тутешні?
Шевченко  	Дали мої краяни з Острівної.
Глоба  		Ти бач, а я того й не знав, що там
		Така закуска ловка. Варто буде
		Заїхать по дорозі в Оренбург.
		Так, значить, кажеш, рядовий Шевченко,
		Старого дурня будуть муштрувати?!
		Не бійся, я навчу тебе прийомів,
		І не таких обтесував.
Шевченко  		Даруйте,
		Я не колода, пане капітане.
Глоба  		Гордливий, бачу. Ну, та це нічого.
		Горілку п'єш?
Шевченко  		Та щось не п'ється нині.
		До того ж кварта спорожніла.
Глоба  			Жаль.
		Погано, що вже нічого хильнути.
		Приїдеш в кріпость - купиш для знайомства.
Шевченко 	Та нібито я вже начальство знаю.
Глоба 	Мене так зразу, спроста не пізнаєш,
		Я правильно, поручику, сказав?
Поручик  	Авжеж. Ви з-поміж інших офіцерів - 
		Як ця гора.
Глоба 		Бреши, та міру знай.
		Образиться бригадний генерал.
		Гора - це він. А я лише підгірок.
Шевченко 	Ну а солдати - то і зовсім кузька.
Глоба  		А це збагнеш достоту невзабарі,
		Потрапивши у п'ятий батальйон,
		Зустрінемось на муштрі, на плацу!

(Виходить)

Поручик  	Не заздрю я Шевченкові-солдату.
Шевченко  	Напевне знали милостиві ми,
		Куди мене спроторити безжально.
		Я, автор "Катерини", - в москалях.
Поручик  	Ото дались вам москалі, хохлам,
		Якби не ми - ходили б ви під турком,
		Або під шведом, як жадав Мазепа.
Шевченко  	Цього в його жаданні не було.
		Пильніш читайте Пушкіна, поручик.
			Но независимой державой
			Уже Украйне быть пора,
			И знамя вольности кровавой
			Я поднимаю на Петра.
Поручик  	Намислили криваву незалежність.
		Так само, як поляки. Доборолись.
		У Оренбурзі, в Орську їх кишить.
		Дивись, іще подружишся із ними.
Шевченко  	Не відцураюсь. Я багато думав,
		Які ж то сили нас порозвели.
		Ксьонзи, магнати - тільки не народи.
Поручик  	Ну, а зі мною хто тебе розвів?
Шевченко  	Та я ж такого не сказав.
Поручик  		Подумав.
Шевченко  	Поручику, наврочувати гріх.
Поручик  	Гаразд. Поїдем далі. Орськ чекає.

Увіходить циганка

Циганка  	Куди ж ви, дорогі мої, хороші.
		Спиніться, маю вам поворожити.
		Позолоти, прошу, вусаню, ручку,
		Повідаю всю правду, що на тебе
		Чекає в цій пустині.
Поручик  		Ми й без тебе 
		Напевне знаєм: жде казений дім,
		Казарма, тобто.
Шевченко (дає гроші)  	Боже, як ти схожа
		На ту, котру колись я змалював
		У нашій незрівнянній Україні.
		Чи ж ти про неї чула, про мою
		Чужу і рідну безталанну землю?
Циганка  	Ми кочували вашими степами.
		Хіба їх із оцими порівняти?
Шевченко  	А як же ти потрапила сюди?
Циганка  	За месником своїм помандрувала.
		Він кучером служив у того пана, 
		Якому, бач, забаглося мене.
		То ж він - Роман - його засік до крові.
Шевченко  	Знайома пісня.
Поручик  		Звик батожить коней,
		То, бачся, збасаманив  чоловіка.
		Ходи, циганко, нам не по дорозі.
Циганка  	А ворожити?
Шевченко  		Долю не вгадаєш,
		Її сам Бог нам звіку посилає.
Циганка  	Страждати будеш…
Шевченко  		Я уже страждаю.
		Як проживу: без України й волі?
Поручик  	Отак, як без Росії я живу.
		Бо ж Орськ - таки пустиня бусурманська,
		Її іще зросійщувати  слід.
Шевченко 	А Україну, бачся, вже угріли?
Поручик  	Учись язик тримати за зубами.
Шевченко  	Невже ж бо заборонено мені
		І думати, і слово в світ пускати - 
		Нехай  ширяє.
Циганка  		Саме через нього
		Стерпів і стерпиш муки немалі,
		Читаю по очах твоїх судьбу.
Поручик  	А по моїх?
Циганка 		Нічого не вчитаю.
		Але, здається, я тебе впізнала:
		Це ж ти мене прогнав у Оренбурзі,
		Як я там у солдатиків питала,
		А чи мого не бачили Романа.
Поручик  	Таж захисник твій в Орську, щойно тут
		Пройшов із варнаками, стелить шлях,
		Либонь, для губернаторського цугу.
		Пан капітан без нього жить не може,
		Слугою став у нього твій Роман.
Шевченко  	А може, підвезем її до Орська?
		Я заплачу за неї ямщикові.
Поручик  	Ох, дуже ти, Шевченко, жалісливий.
Циганка  	Спасибі тобі, добрий чоловіче,
		Та я піду, ще ж ноги молоді.
Шевченко  	Візьми ось, прошу, сала на дорогу
		І трохи ковбаси із Острівної.
Циганка  	О, то село, скажу я вам, привітне.
		Там земляки твої отаборились,
		Такі ж заблуки, як і ми, цигани,
		А тільки як уже вросли у землю,
		То їх не вирвеш, наше ж плем'я всюди,
		Як перекотиполе… Прощавайте.

(Пішла).

Поручик	Ось і зажив товариша по службі.
		Він в третій роті. Шекеров Роман.
Шевченко   	Як - циган у солдатах?
Поручик 		Він не циган, 
		Говорить, що від роду - караїм. 
		Казарма - це для нього зло не з гірших,
		Потрапив би на каторгу за те, 
		Що панові своєму вибив око.
		Спасибі, губернатор пожалів.
		Сказав, для війська ліпше він згодиться.
		Меткий, стожилий і лукавий збіса,
		Горілку Глобі носить без затримки,
		При цьому гроші смиче з-під землі.
		Поїхали, затримались ми тута.
		А все тому, що ти жалієш коней.
Шевченко  	Які горілки все-таки не п'ють.
Поручик  	Поганий жарт.
Шевченко  		Пробачте. Постривайте.
		Погляньте, ген на обрії - верблюди,
		На торг, либонь, простують бедуїни.
Поручик  	Киргизи.
Шевченко  		Змалювати б!
Поручик  		І не думай!
		Царів указ - як сонце в небесі.
		Під ним усі ми ходимо.
Шевченко  		Під сонцем - 
		Не заперечу. Та не під указом.
		Ось вас же той указ не зачіпає.
		Пишіть, малюйте, прошу.
Поручик  		Побалакай.
		Якби ж то вмів, а то ні те, ні се.
		Не дано… Тільки й втіхи: ліва, права,
		Тягни носок!..  А ще, зізнаюсь щиро,
		До чарки вдатний, як не вип'ю - мучусь.
		Не подивуйся, в кріпості таких
		Не полічити. Хочеш мати спокій - 
		Неси пляшчину, а ще краще дві.
		Дивись, і Глоба гляне не з-під лоба.
		А що: зумів би я зліпити вірша?
Шевченко  	Ще, може, змалював би й верблюдів,
		Якби не пив.
Поручик  		Я й п'яний намалюю!
		Тож кроком руш. Ямщик уже гукає.
		Свята душа: не п'є, не їсть ковбас.
		Башкир. Авжеж, не те, що ми, слов'яни.
Шевченко  	Моголи ми.
Поручик  		Неправда! Запевняю,
		Я не могол, я руський чоловік!
Автор: 

Сторінки

Персоналії: 
Скачати: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!





Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)