Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Любов Єрьомічева. Дев'ятнадцать
Історія Просвіти Херсонщини. Том 1
Анатолій Анастасьєв. Просто життя
Анатолій Анастасьєв.Осінній дисонанс

Параскевич П. Важливі книги полтавського автора // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 235-239. - [Рецензії].

Важливі книги полтавського автора

Поява цих книг з’явилася напередодні знакового ювілею славетного міста України — відзначення 1 липня 2014 року першого 100-ліття Полтавського Національного педагогічного університету ім. В.Г.Короленка, який очолює відомий учений-мовознавець, літературознавець, публіцист і громадський діяч Микола Іванович Степаненко.

Полтавщині, її містам і селам, історії, культурі, літературі, літературно-науковим і літературно-мистецьким закладам присвячена численна і розмаїта довідкова, історична, краєзнавча, художня література. Хотілось би назвати хоч декілька книг про цей край і його невтомних трудівників розмаїтих професій: “Полтавська область, природа, населення, господарство”, “Полтавщина, історичний нарис”, “Альманах пошани й визначення Полтавщини: 100 видатних особистостей Полтавщини минулих століть”, “Полтавщина: енциклопедичний довідник” , “Полтава: історико-архітектурний нарис”, “Звіт пам’яток історії та культури: Полтавська область. Диканський район” та багато подібних видань, присвячених видатним полтавцям минулого і нашого часу.

Назву ще лише декілька солідних книг, що з’явились останнім часом: “Публіцистична спадщина Олеся Гончара” (2008), “Літературний простір “Щоденників” Олеся Гончара” (2010), “Світ в оцінці Олеся Гончара”, автором яких є М. Степаненко – доктор філологічних наук, професор, академік АН вищої освіти України, заслужений діяч науки і техніки України, нагороджений знаками “Петро Могила”, “Ушинський”, лауреат обласних премій імені Панаса Мирного, імені Івана Котляревського, імені Валер’яна Підмогильного, імені Володимира Малика, імені Самійла Величка, всеукраїнських премій імені Івана Огієнка, державної премії імені Олеся Гончара, міжнародної премії імені Івана Кошелівця, члена НСЖУ та НСПУ.

У 2013-2014 рр. з’явились ще декілька його книг. Я коротко прокоментую хоча б дві. Перша має назву “Літературно-мистецька Полтавщина: довідник” (Гадяч, 2013. – 500 с.). Як згадує автор, задум упорядкувати довідник виник, коли готувався том “Мова і література” 12-томної “Полтавської енциклопедії”, яка покликана “реалізувати в регіональному вимірі настійну необхідність формування національної самосвідомості й державотворчості” [c.5].

Цій благородній меті відповідають вступні зауваження “Полтавське коріння древа української духовності” [c.3-14] та 9 змістовних розділів, список використаних джерел (періодичні видання). Назву їх:

Перший розділ: “Премії” [c.15-186]. Тут мова йде про міжнародні, всеукраїнські, державні, обласні, міські, районні, іменні та колективні премії та їх авторів. Таких премій названо понад 70 та їх лауреатів. Окремі іменні премії не поодинокі. Їх 3-4, наприклад, імені Г. Сковороди, імені М. Гоголя, імені О. Гончара, імені В. Симоненка. До кожної з них подаються короткі відомості про автора, фото, диплом, знак, де, коли, ким, з якою метою заснована, періодичність присудження, в яких номінаціях тощо. І далі йдуть імена й прізвища окремих лауреатів, за що удостоєні та в якому році відзначені. Окремо виділені лауреати Національної премії України імені Т. Шевченка, якою відзначені ті діячі, що пов’язані з Полтавщиною, під заголовком “Гордість Полтавщини” [c.182-186].

Тут я при першому читанні помітив деякі огріхи: на с.183 роман П. Загребельного названий “Первосвіт”, а правильно треба: “Первоміст”; на с. 184 Б. А. Давидович (1992) одержав премію за збірку художньої прози “Смерть сибірської новели”, а треба за збірку художньої прози “Смерть. Сибірські новели”. Оксана Іваненко удостоєна за книгу “Завжди в житті”, а не за романи “Вода з каменю”, “Четвертий вимір” (їх автор – Роман Іваничук); Борис Деркач разом з О. Масенком треба: О. Засенком; замість М. Ясенком треба: М. Яценком; на с.185 “С. Донченком”, а треба “С. Данченком”; замість назви вистави “Тип” треба: “Тил”; замість “М. Веронським” треба: “М. Вронським”. Наводжу ці огріхи з надією на перевидання та відповідне внесення коректив.

Другий розділ: “Свята” [c.187-208] репрезентує різні мистецькі акції: “Благословенні ви, сліди мандрівника Сковороди”, “В сім’ї вольній новій”, “Виростеш ти, сину…”, “Зелене свято Гончаревого дитинства”, “Осіннє золото” та інші.

Третій розділ: “Конкурси” [c.211-222]. “Гончара Олеся імені конкурс на кращу публіцистичну статтю на сторінках журналу “Бористен”, “Світлі образи в оповіданнях Олеся Гончара”, “Сміємося разом з Остапом Вишнею” та ін.

Четвертий розділ: “Музеї” [c.223-286]. “М. Гоголя”, “Гончара Олеся державний літературно-меморіальний в с. Суха”, “П. Загребельного кімната-музей при Солошенській ЗОШ”, “Полтавський літературний музей І. Котляревського” тощо.

П’ятий розділ: “У книгозбірні” [c.287-297]. “Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені І. П. Котляревського. Філологічний фонд”, “Полтавського НПУ імені В. Г. Короленка бібліотека наукова. Філологічний фонд”, “Полтавська обласна бібліотека для дітей імені Панаса Мирного. Філологічний фонд”, “Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара”.

Шостий розділ: “Видання” [c.297-352]. “Біла альтанка”, “Добромисл”, “Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Філологічний фонд”, “Зоря Полтавщини” (всеукраїнська громадсько-політична газета, виходить у Полтаві тричі на тиждень), “Криниця”, “Літературна Полтавщина”, “Рідний край”.

Сьомий розділ: “Мистецькі об’єднання” [c.353-418]. “Заспів”, “Перевесло”, “Полтавська обласна організація Національної спілки письменників України”, “Полтавська спілка літераторів”, “Полтавські джерела”, “Свічадо”.

Восьмий розділ: “Пам’ять” [c.419-456]. Ідеться про пам’ятники, пам’ятні знаки, могили, меморіальні дошки, назви вулиць, закладів та ін. Усього 68 статей, в деяких із них перераховуються по кілька пам’ятників, пам’ятних дощок та ін.

Дев’ятий розділ: “Граматики, словники, енциклопедії” [c.457-478]. “Граматика української мови”, “Лексикографія або словникарство”, “Лексика п’єс та од І.ІІ. Котляревського”, “Словник рим Євгена Гребінки”, “Ілюстрований словник народної гончарської термінології”, “Полтавіка. Полтавська енциклопедія у 12 томах”, “Полтавська Шевченкіана: спроба обласної крайової Шевченківської енциклопедії Петра Ротача”.

Список використаних джерел: періодичні видання [c.479-488]. Пошлюся на ще одну думку автора: “Укладач пропонованої праці свідомий того, що в ній зафіксовано не всі події, які стосуються духовно-мистецького життя Полтавщини, сподіваюся на допомогу й запевняю, що пропозиції та зауваження, які надійдуть від читачів, будуть ураховані й обов’язково знайдуть належне висвітлення в сьомому томі “Полтавської енциклопедії” (“Мова і література”) [c.13].

Книга скромно названа “довідник”, але це теж енциклопедичне видання літературо-мистецького та й історичного характеру. Композиція і зміст статей вдалі, розлого пересипані якісними фотографіями, ілюстраціями з названих книг, пам’ятних знаків, пам’ятників та розмаїтих видань. М. Степаненко порадував читачів і спеціалістів чудовим виданням. Дизайн й оформлення зразкові, заслуговують на вдячність за проведену велику й складну роботу по його підготовці.

Кілька слів скажу й про другу книгу того ж автора “Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні” (Полтава: Вид-во Р.В.Шевченка, 2014, 498 с.). Це теж складне й найповніше видання, в якому “зібрано й систематизовано інформацію про літературні, літературно-мистецькі премії міжнародного, всеукраїнського, республіканського, обласного, районного, міського, сільського й інших рівнів. Подано відомості про мету, дату заснування премії, критерії присудження нагороди, її номінації” [с.2]. У ході його підготовки проведена непроста величезна пошукова робота.

Книга наповнена тисячами імен, прізвищ, назв книг, датами їх видань і роками відзначень. Використання розмаїтих не завжди повних і точних джерел ускладнювало роботу над нею, уникнути деяких неточностей було досить складно. Це усвідомлював сам автор: “...Окремі факти потребуватимуть уточнення, доповнення” [с.7]. Вона теж заслуговує подяки її адресатів. У ній відсутні фотографії, бо це справа неможлива, але до кожної премії подані короткі відомості про премію і автора: ким, коли, з якого приводу вони були встановлені, їх періодичність, з чого складається диплом, нагрудний знак, грошова частина, в яких номінаціях і якого ступеня. І далі подаються прізвища й імена лауреатів, іноді рік удостоєння та література (джерела).

Хотів би також назвати помічені при першому читанні деякі неточності: на с.110 у назві повісті Л.Різника “Усуси” наведено зайве друге “су”, пропущено “Колекціонер”; Віталій Коваль одержав премію за книги “Собор” і навколо “Собору” (пропущено) та “Ніч без Олеся Гончара”; Василь Мартинов одержав премію О.Гончара за книги “Уроки О.Гончара”, “Уроки Ліни Костенко”; у назві книги Василя Лопати “Дорогу свою покажи мені, Господи” пропущено слово “мені”; на с.348 прізвище “Л. Корівчан” треба писати: “Л. Корівчак”; на с.391 в останному рядку “Землянка”, “Лебедина зграя” треба: В.Земляка “Лебедина зграя”; на с.432 у верхньому рядку “за збірку художньої прози “Смерть сибірської новели” треба: “Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки”; на с. 435 після “телесеріал “Пастка” треба ще “Злочин з багатьма невідомими”; на с.436 замість “Алемдар” треба “Олемдар”; на с.437 після “Ібраїм-Герей” треба ще прізвище “Нагаєв”.

У згаданих книгах тисячі прізвищ, імен, назв творів та ін. Автор провів велику роботу по впорядкуванню їх, по збиранню матеріалів і заслуговує вдячності. Сподіваюся, що книги будуть перевидані, тож після ознайомлення з ними і першого прочитання вирішив назвати помічені огріхи.

Висловлю ще одне побажання: при переліку премій і зокрема номінацій варто було б виділити це слово, а також рік присвоєння премій курсивом.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 121 книг;
1,513 статей;
345 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)