Павло Романенко почав працювати у клубі. З того часу брав із собою червону папку з голубими зав’язками й авторучку. Папку носив під пахвою, авторучку клав у кишеню. Чохликом не користувався, бо вмів зберігати речі, шанувати людський труд.
Завідуючий клубом поспішав з такою радістю, неначе летів на вертольоті. Часто ставав на узгір’ї, милувався рідним селом, високими вербами в ньому, гіллястими садами.