Горлач С.А.

Я син відважного народа,
Безсмертний тяг мене зродив.
Хоч не чужа була голота, –
Я панську славу полюбив.
Втікав від пітної роботи –
Життя легеньке прославляв.
До мислення не мав охоти,
Хоч кляси з успіхом кінчав.

Родився я на сході краю,
Де нас мішали, нас товкли,
Де полчища чужі, і зграї
Ворожих сил нам крах несли.
Та не зуміли нас зламати,
Ні замінити наші душі.
Коли ж палили наші хати –
Ми вчились на хресті вмирати.
І мали ми борців, героїв,
Яким не мали рівних в Трої: