* * *
Летить моя думка в далеке,
До отчого дому вертає,
Де в синь кришталеву лелека
З високої стріхи злітає.
Де бджілки гудуть на городі, –
В єдине зливаються звуки.
Де мати із кошика воду
Зливає на батькові руки.
Де я з легкодумством дитини
Дивлюся на сонячні блиски.
Над хатою вітер хмарини
Гойдає, наче колиски.
І стільки новин, стільки світла
До мене злітало відразу,
І так все співало і квітло,
Як потім, мабуть, ні разу…
