Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Сергій Гейко. Проти комунізму та російського шовінізму
Олег Олексюк. Затуманені плачем
Анатолій Анастасьєв. Потоки
Микола Братан. Експромти з посмішкою
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна
Олег Олексюк. На крилах Просвіти

Боровик В. Сучасні проблеми сторічної давнини // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 205-207.

Боровик В. Сучасні проблеми сторічної давнини // Учитель. - 2001. - 4 жовтня.

Гортаю пожовклі аркуші протоколів засідань педагогічної ради Бериславського міського чотирикласно­го училища і вже вкотре дивуюся тому, які ж вони одвічні, освітянські пробле­ми. Де знайти кошти? Скільки годин у розкладі доціль­ніше відвести мате­матиці, а скільки — читанню? Як захо­пити дитину навчанням? Як підвищи­ти роль учителя в суспільстві? В усі часи, здається, над цим ламали списи і світочі педагогіки, і вчителі з «глибинки»...

Переді мною протокол від 9 березня 1900 року. Педагогічна рада Бериславського місько­го училища цього дня підбивала підсумки III чверті 1899-1900 навчального року. Головував інспектор училища В.С.Парамонов у присут­ності законовчителя о.Іоана Воскресенського та в.о. вчителя А.І. Полонського.

У ті часи, виявляється, другокласники вив­чали вдвічі більше предметів, аніж у першо­му. Навантаження, мабуть, було великим. До Закону Божого, слов’янського читання, ро­сій­ської мови, арифметики, письма та малюван­ня в другому класі додалися геометрія, істо­рія, географія, природознавство, чистописан­ня і навіть креслення. І як завжди, в усі часи, якомусь предмету учні надавали перевагу. Та ми можемо зараз тільки здогадуватись, чому діти з «глибинки» більше любили креслення (педрада відзначила стовідсоткову ус­піш­ність), а не, скажімо, Закон Божий (успішність — 80 відсотків).

Обговорюючи причини низького рівня знань учнів, зокрема — з арифметики та слов­’янської мови, — педагогічна рада дійшла вис­новку про необхідність введення в першому класі додаткового уроку зі слов’янської, а в другому класі — їй присвятити частину уроку російської мови. Стосовно каліграфії в протоколі занотова­но: «Настойчивое требование и вразумление со сторони преподавателя совет находит главным и действенным средством к поднятию каллиграфической правильности письма».

Бериславські педагоги, як свідчать прото­колом, були вкрай стурбовані проблемою «не­правильности речи учеников, которые, будучи сами малороссами, часто употребляют малороссийские слова и обороты». Педагогічна рада ухвалила рішення про наступні запобіжні захо­ди: «...наблюдать, чтобы ученики во время перемен отнюдь не употребляли в разговорах друг с другом малороссийской речи.» Чи допомог­ло це, нам невідомо.

На наступному засіданні педагогічної ради училища, що відбулося 29 березня цього ж року, розглядалося питання передплати періодичних видань. Після обговорення педагоги вирішили зупинитися на трьох часописах: «Циркуляр по Одесскому учебному округу», «Вестник воспитателя» і «Родник» — на загальну сумму 18 рублів. Але, зважаючи на те, що в Бериславі важко знайти журнали, як сказано, «обще-литературного» і «педагогического содержания», рада училища вирішила подати клопотання про дозвіл підписатися ще на шість журналів та газет на суму 62 рублі.

Цікавий запис знаходжу в протоколі засідання педагогічної ради від 13 квітня 1900 року. Йдеться про те, що за перше півріччя 17 учнів заплатили за навчання по 2 рублі 50 копійок. А далі — наче про якусь зовсім звичайну річ: «за 60 нуждающихся учеников» вніс 150 рублів бериславський купець Дмитро Данилович Санжаровський. Чи правда, непоганий приклад для наслідування нашим бізнесменам? На початку XX століття, судячи з того, наскільки буденно про цей внесок записано в про­токолі, це було звичною справою.

21 травня 1900 року педагогічна рада обговорює підсумки навчального року та майбутні екзамени (зовсім, як ми зараз). Коли ж позаду були всі ці диктанти, перекази та письмові роботи з арифме­тики, педагогічна рада зібралася на своє чергове засідання, щоб обговорити підсумки екзаменів. І — долю тих учнів, що не витримали випробувань. Якось не по-сучасному звучить рішення педради з цього приводу: «оставить на повторный курс», «назначить дополнительный экзамен после вакаций», «перевести из 1-го отделения 2-го класа во 2-е отделение 2-го класа».

Були в ті часи і перевірки. Як і зараз, це магічне слово, судячи з протокольних записів, приводило в рух все і всіх. Особ­ливо, якщо перевіряючий знаходив певні недоліки в роботі. В жовтні 1900 року, зок­рема, інспектор народних училищ Хер­сонської губернії після відвідання Бе­риславського училища зробив зауважен­ня з приводу розкладу занять: «Количество еженедельных уроков может быть изменено лишь Министерством Народ­ного Просвещения»…

Гортаю пожовклі від часу сторінки і ловлю себе на думці, що не можу зупини­тися. Виразно постають переді мною за­клопотані обличчя бериславських педа­гогів, я бачу їхні розумні очі. І мені зро­зумілі їхні проблеми і турботи, бо вони одвічні, вони і нам болять.

 

 ( “Учитель” від 4 жовтня 2001 р.)

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 121 книг;
1,513 статей;
345 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)