Друга половина 1920-х рр., яку в сучасній українській історіографії ще називають Великою Перервою, стала періодом відносно вільного національно-культурного будівництва в молодих союзних республіках, поки Кремль був зайнятий нарощуванням сили та внутрішньою боротьбою за владу після смерті Леніна.