Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Іван Немченко. Шевченкова офіра
Іван Немченко. Шлях на Снігурівку
Микола Братан. Танго над лиманом
Голос Батьківщини
Михайло Гончар. Селянський повстанський рух на Півдні України: (1918-1921)
Голодомор 1932-1933 років на Бериславщині

Кулик В. Вірші // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 213-216. - [Зміст: Київ. Лютий 2014 року; Лист волонтерам; Гірка наука; Хвилина роздумів; Клятва захисника; Повертаються чайки]

Вірші

Київ. Лютий 2014 року

 

Палав Майдан. Горіла Україна.

Планетою стелилися дими.

За гідність повставали знову ми,

Бо знали: мрія наша – не руїна.

 

У тій борні взивала мати сина

Іти до світла разом із людьми.

А правда прикривала нас грудьми,

Бо в ній гула міцна козацька сила.

 

Аж до небес вознесені правиці –

Документальне вічності кіно.

Народу серце, викуване з криці,

Якому зупинятись не дано.

Історії нетлінне полотно

Відтворене у вогнищі столиці…

 

19 лютого 2016 року

 


 

Лист волонтерам

 

Купіть мені бронежилет –

Прикрию серце від Росії,

Щоб не затьмарив чорний лет

Земної праведної мрії.

Набридла нам брехня Кремля,

Де діти вбиті і розп’яті.

Де торжествує сіра тля,

Як то було колись в тридцяті…

Не заплямити висоти,

Бо ж правда не бува насподі.

У нашій зоряній господі

Живуть Максимові світи:

“Лисиці брешуть на щити,

А сонце устає на сході…”

 


 

Гірка наука

 

В страшному сні не міг я уявити,

Що рідний Крим загубиться в світах.

Він з попелу, як той воскреслий птах,

Колись запрагне знову возродитись…

Росія – зло? Правитель – херувим.

І можуть же васали блазнювати!

Напхавши в свої вуха кляпи з вати,

Вони бездумно слідують за ним…

Вже на землі, де любий брат спочив,

Розгулюють нахабні бузувіри.

Не міг же я зарадити нічим,

Щоб зупинити на порозі звіра.

Усе ж розрадить вірна моя Ліра:

Той день всіх нас чомусь таки навчив…

4 квітня 2014 р.

 


 

Хвилина роздумів

Той ворон мені накаркав
Сто десять нежданих бід.
І їх уже повна безтарка –
Гуркоче, аж стогне світ…

І хто міг коли збагнути,
Що станеться з нами так,
Що “братик” отой “шибонутий”
Покаже рило-п’ятак?

Чому ж то ніяк не везе нам
Навести у домі лад?
І скільки ще треба влад,

Щоб ти, моя мила земле,
Раділа добірним зерном
І квітла, як буйний сад?

 


 

Клятва захисника

 

Землиця рідна прикриває
Мене в нерівному бою.
Неначе й просвітку немає,
А я, нескорений, стою…

І хоч кінчаються набої,
Все ж ні на крок не відступлю.
Тримаю міцно гаряч зброї,
Бо Україноньку люблю.

У час години грозової
Складаю вірності пісні.
Так дуже прагнеться мені,

Щоб не злягли хоробрі вої,
Щоб устояли стіни Трої
У тому смертному вогні.

23 лютого 2016 р.

 


 

Повертаються чайки

 

Нащадкові козацького роду Петру Лелекові

 

Білобережжя… Чайки* на просторі

Вертають з бусурманських берегів.

І на Дніпрі не так же, як на морі –

Тут затишно й немає ворогів.

 

Вітрила пахнуть порохом Стамбула.

Була напруга, гаряче було.

Допоки вічна слава не заснула,

Негоже прихилять своє чоло…

 

Ми – козаки. І то вже воля наша,

Куди пливти, як землю берегти.

Звитягою здивовані світи,

 

Побідним дзвоном грає повна чаша.

А нечестивці – то брудна параша,

Якій ми в змозі голову знести…

 

29 лютого 2016 р.

 


* Чайки – бойовий човен запорозьких козаків із вітрилами та веслами 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)