Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Вісник Таврійської Фундації. Випуск 8
Ігор Проценко. Вечірні вогні
Вісник Таврійської фундації. Випуск 7
Олег Олексюк. Я для мами намалюю
Анатолій Анастасьєв. Подорожник
Микола Василенко. Уламки імперії
Оленковський М.П. Підсумки наукових досліджень Херсонської обласної охоронної археологічної експедиції // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 9. — К.–Херсон: Просвіта, 2013. — С. 62-67.
Підсумки наукових досліджень Херсонської обласної охоронної археологічної експедиції
Херсонська обласна охоронна археологічна експедиція діяла 33 роки. Її було створено у квітні 1976 року, а останнім роком її існування був 2009. Створена експедиція та усі роки очолювалась автором. За час існування експедиція мала різне підпорядкування. З 1976 по 1979 роки це була експедиція Херсонського краєзнавчого музею. З 1980 по 1984, та з 1993 по 1996 роки — спільна експедиція Херсонського обласного відділу охорони пам’яток та секції археології Херсонської облорганізації Українського товариства охорони пам’яток. З 1985 по 1989 роки — спільна експедиція сектору охорони пам’яток археології облуправління культури та секції археології ХОО УТОПІК. З 1990 по 1992 роки — експедиція Херсонського обласного археологічного центру при Фонді культури України. З 1997 по 2004 роки — експедиція Херсонської обласної інспекції охорони пам’яток. З 2005 по 2009 роки — експедиція секції археології ХОО УТОПІК.
За час існування експедиції нею виконувався увесь існуючий комплекс польових археологічних досліджень — археологічні розвідки по відкриттю нових пам’яток, контрольно-охоронні та інспекційні обстеження пам’яток, шурфовки пам’яток, науково-дослідні, охоронні та рятувальні розкопки. Пошуковими розвідками відкрито понад 500 невідомих науці стоянок, поселень, стійбищ широкого археологічного спектру (від мустьє по пізнє середньовіччя), а також понад 2000 курганів. Обстежено для перевірки стану збереження усі пам’ятки археології Херсонщини (понад 4000 об’єктів), і ті, що збереглися (деякі багаторазово), і більшість тих, які фіксувалися раніше але на час дії експедиції вже були повністю знищені.
У межах Херсонської області пішими археологічними пошуковими розвідками обстежено: повністю обидва береги Дніпра, береги річки Рогачик, обидва береги Дніпро-Бузького лиману, берег Сивашу, береги Інгульця у межах Високопільського й, частково, Великоолександрівського районів, кілька великих подів лівобережної рівнини. Частково обстежено території Каховської, Козаче-Лагерської, Олешківської, Збур’ївської, Іванівської та Кінбурнської арен Нижньодніпровських пісків; узбережжя Чорного моря у межах Каланчацького та Голопристанського районів; балки, що впадають у поди; пересихаючу річку Сірогоз. З маршрутами неодноразового обстеження археологічних пам’яток відкритих раніше (переважно для збору археологічних матеріалів та перевірки технічного стану пам’яток), загальна довжина піших маршрутів територією Херсонщини склала понад 3 тисячі км. За час проведення пошуків та перевірки стану курганів обстежено біля 23 тисяч квадратних кілометрів суходолу Херсонщини.
Велику кількість пам’яток досліджено проведенням шурфовок. Метою шурфовок було встановлення наявності та збереженості пам’яток, характеру культурного шару (геолого-стратиграфічні умови залягання, товщина, насиченість археологічним матеріалом), площ та розмірів пам’яток. Цим видом наукових археологічних досліджень охоплено пам’ятки різних епох. Пізньопалеолітичні стоянки — Леонтіївка (Нововоронцовський р-н); Дмитрівка та Любимівка І (Каховський р-н); Перемога І, Солоне озеро І, Солоне озеро VI (Новотроїцький р-н); Першо-Покровка І (Нижньосірогозький р-н); Нововолодимирівка ІІ та Нововолодимирівка VII (Чаплинський р-н). Мезолітичні стоянки — Великі Копані 1“а” та Великі Копані 54 (Цюрупинський р-н), Солоне озеро VII“б” та Солоне озеро VII“в” (Новотроїцький р-н). Поселення доби бронзи — Піщанівка 1 (Цюрупинський р-н), Кошове (Білозерський р-н), Нововолодимирівське (Чаплинський р-н), Василівська затока (Новотроїцький р-н). Античні поселення — Садиба Литвиненка (Білозерський р-н), Ягорлицьке (Голопристанський р-н). Середньовічне місто Олешшя (Херсон). Пізньосередньовічне поселення Сивашівка 3 (Новотроїцький р-н). Багатошарові пам’ятки — Сомова балка та Любимівський пляж у Каховському районі (з культурними шарами пізнього палеоліту та скіфів); Солоне озеро VII та Солоне озеро VII“г” (з культурними шарами мезоліту, неоліту, доби бронзи).
Багаторічними науково-дослідними археологічними розкопками експедиція вивчала дві пам’ятки. Однією з них є двошарова археологічна пам’ятка доби пізнього палеоліту та катакомбної культури доби бронзи — Нововолодимирівка ІІ (Чаплинський р-н). Розкопки проводились у 1985 та 1987 роках. Другою є двошарова пам’ятка доби пізнього палеоліту та сабатинівської культури доби бронзи — Дмитрівка [7]. На ній розкопки здійснювалися у 1986, 1987, 1990, 2000 та 2001 роках. Обидва ці археологічні об’єкти, видатні за своїм науковим значенням і добре досліджені, отримали статус “Пам’ятка археології національного значення”.
Пріоритетним у роботі експедиції завжди залишалося проведення польових охоронно-рятувальних археологічних розкопок. За теоретичними розробками, щодо методів проведення охоронно-археологічних заходів, їх можна розділити на розкопки об’єктів, які руйнуються антропогенними факторами, та розкопки об’єктів, що руйнуються природними факторами.
За антропогенної загрози щодо пам’яток археології повинні виконуватися як охоронно-упереджувальні розкопки, так і рятувальні. У першому випадку — це рятування об’єктів, яким загрожує неминуче знищення у подальшому. У другому — рятування об’єктів, що вже знищуються, й це знищення не може бути припинене.
До охоронно-упереджувальних робіт експедиції відносяться розкопки двох скіфських курганів біля с. Дар’ївка Білозерського району, здійснені у 1995 році. Значний обсяг досліджень експедиції припадає на рятувальні розкопки пам’яток, що знищувались господарською діяльністю (антропогенний фактор у чистому вигляді). Це розкопки: залишків кургану біля с. Чулаківка Голопристанського району (1976 р.), пізньопалеолітичної стоянки Солоне озеро VI (1990 р.), двошарової стоянки пізнього палеоліту та мезоліту — Солоне озеро І“а” (1990 р.), унікальної двошарової стоянки пізнього палеоліту — Солоне озеро ІХ (1990-1991 рр.), багатошарової стоянки пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту та доби бронзи — Солоне озеро ІХ”а” (1990 р.).
Археологічні дослідження пам’яток, що руйнуються природними факторами, автор підрозділяє на охоронно-рятувальні розкопки об’єктів, які знищуються екологічними процесами (без антропогенного впливу), та охоронно-рятувальні розкопки об’єктів, які руйнуються екологічними процесами через спровокованість антропогенними факторами.
До робіт експедиції, необхідність яких спричинена першим видом природних факторів, відносяться: розкопочні дослідження у 1977 році (спільно з археологом Херсонського краєзнавчого музею М. Абікуловою) античного поселення Садиба Литвиненка, що руйнується Дніпровським лиманом (с. Станіслав Білозерського району); розкопки у 1980 році Золотобалківського пізньоскіфського ґрунтового могильника, який руйнувався яругою (с. Золота Балка Нововоронцовського району); розкопки у 1988 та 1990-1993 роках тришарової пізньопалеолітичної стоянки Вознесенка IV (пам’ятки національного значення), що руйнується Сивашем (с. Заозерне Новотроїцького району).
До досліджень, спричинених другим зазначеним природним фактором, відносяться: розкопки поселень доби бронзи Великі Копані 1“б” (1978, 1983 рр.) та Великі Копані 1“в” (1977, 1983, 1984, 1988 рр.), які руйнувалися еоловими процесами, спровокованими оранкою піску під лісонасадження (с. Великі Копані Цюрупинського району); розкопки у 1978-1980 роках багатошарової пам’ятки пізнього палеоліту та доби бронзи Леонтіївка (с. Михайлівка Нововоронцовського району); розкопки у 1983 та 1990 роках багатошарової пам’ятки пізнього палеоліту, доби бронзи та скіфів Дрімайлівка (с. Зміївка Бериславського району).
Загалом, усіма видами археологічних досліджень експедиції охоплено майже усю територію Херсонщини (у межах усіх територіально-адміністративних регіонів Херсонської області). Шурфово-розкопочні польові роботи здійснено у межах 11 районів області. Повномасштабними розкопочними дослідженнями охоплено періоди пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, доби бронзи та раннього залізного віку [3; 4; 5]. Отримано наукову інформацію з багатьох десятків пам’яток археології ще до того, як вони повністю припинили своє існування [9; 10].
Херсонська обласна охоронна археологічна експедиція першою здійснила такий обсяг найрізноманітніших наукових досліджень, провела розкопки такої великої кількості пам’яток археології, отримала великий обсяг інформації зі зниклих у подальшому стоянок та поселень різних епох. Начальник експедиції став першим на Херсонщині ученим-археологом.
Не тільки перевершити, а й навіть наблизитися до результатів роботи експедиції вже неможливо. Об’єктивно — тому, що на Херсонщині вже майже не залишилося таких категорій пам’яток археології, як стоянки, поселення та ґрунтові могильники. Залишається біля двох десятків античних та пізньоскіфських поселень і городищ — але вони, у більшості, добре досліджені археологічними розкопками. Відтак витрачати кошти на їх наукові дослідження просто не варто. На проведення рятувальних розкопок археологічних пам’яток, що інтенсивно знищуються на Херсонщині, потрібне значне фінансування. А такого фінансування у найближчі десятиліття просто не буде. Про масштабні розкопки курганів в Україні можна назавжди забути. Після масштабних та всеохоплюючих археологічних розвідок Херсонської обласної охоронної археологічної експедиції знайти на Херсонщині хоч невелику кількість нових пам’яток археології вже неможливо. Суб’єктивно — тому, що практично немає шансів, що в Херсоні колись з’явиться високопрофесійний археолог, здатний на проведення такого обсягу польових та наукових досліджень.
Але експедиція займалася не тільки польовими археологічними розвідками, а й великим обсягом наукових розробок та заходів. Було виголошено понад півсотні наукових доповідей на міжнародних та внутрішніх наукових конференціях. Підготовлено та видано збірку тез конференції [12] та три збірки наукових статей [1; 2; 11]. Опубліковано понад 150 наукових статей (у т. ч. й у кращих європейських археологічних виданнях). Опубліковано 35 наукових монографій, що для археологічних експедицій Східної Європи є неперевершеним показником. Крім того опубліковано 7 науково-популярних археологічних монографій та понад 60 археологічних просвітницьких статей у пресі.
Наслідки досліджень експедицією пізньопалеолітичних стоянок Херсонщини стали помітною складовою у вивченні керівником експедиції епіграветтського відрізку історії Східної Європи (від 19 до 12 тисяч років до наших днів). Ці теоретичні дослідження, з виданням першої й єдиної узагальнюючої праці з цієї проблематики, обсягом 51 умовний друкарський аркуш, стали подією в європейській археології [6].
Окрім значного обсягу охоронних заходів, незмірне значення експедиції полягає також у тому, що було закрито величезну “білу пляму” в дослідженнях історії Херсонщини. Із теперішніх знань про тридцять тисяч років історії Херсонської області, до початку роботи експедиції було відомо тільки про останніх 5 тисяч років. Про мешканців Херсонщини часів палеоліту, мезоліту та неоліту взагалі нічого не було відомо. Зараз про ті часи можна дізнатися кожному бажаючому з достатньо простої для розуміння, нещодавно виданої, книжки [8].
Література
1. Археологічна збірка. — №1. — Херсон, 1999. — 200 с.
2. Археологічна збірка. — №2. — Херсон, 2002. — 170 с.
3. Оленковский Н.П. Поздний палеолит и мезолит Нижнего Днепра / Н.П.Оленковский. — Херсон, 1991. — 202 с.
4. Оленковський М.П. Палеоліт та мезоліт Присивашшя: Проблеми епігравету України / М.П.Оленковський. — Херсон: Придніпров’я, 2000. — 171 с.
5. Оленковський М. Археологічні пам’ятки Херсонської області / М.П.Оленковський. — Херсон, 2004. — 128 с.
6. Оленковский Н.П. Эпиграветт Восточной Европы. Культурно-исторический аспект / Н.П.Оленковский. — Херсон, 2008. — 432 с.
7. Оленковский Н.П. Эпиграветтская стоянка Дмытривка / Н.П.Оленковский. — Херсон: Айлант, 2009. — 100 с.
8. Оленковський М.П. Історія Херсонщини (від найдавніших епох по козацькі часи) / М.П.Оленковський. — Херсон: Айлант, 2010. — 112 с.
9. Оленковский Н.П. Древности Нижнеднепровских кучугур / Н.П.Оленковский. — Херсон, 2011. — 184 с.
10. Оленковский Н.П. Неолит Присивашья / Н.П.Оленковский. — Херсон, 2012. — 176 с.
11. Пізньопалеолітичні пам’ятки центру Північного Причорномор’я (нові матеріали). — Херсон, 1992. — 40 с.
12. Проблемы первобытной археологии Северного Причерноморья”. — Херсон, 1990. — 99 с.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,506 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)