Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Анатолій Анастасьєв. В яблучко
Микола Братан. Експромти з посмішкою
Вісник Таврійської фундації. Випуск 12
Історія Просвіти Херсонщини. Том 1
Микола Братан. День святого Миколая
Бериславщина: рік 1905
Мірошниченко О. Потенціал дитячих творів Дніпрової Чайки в розвитку літературознавчої компетентності студентів // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): Літературно-науковий збірник. Випуск 8. — К.–Херсон: Просвіта, 2012. — С. 134-138.
Потенціал дитячих творів Дніпрової Чайки в розвитку літературознавчої компетентності студентів
Важливою проблемою, яка потребує нагального вирішення в контексті вдосконалення літературознавчої підготовки майбутніх учителів української мови та літератури, є дослідження творчості маловідомих українських письменників. Їх високохудожні доробки довгий час знаходилися під забороною радянської цензури або ж подавалися в спотвореному вигляді залежно від панівної ідеології. Однією з таких постатей, чия спадщина актуалізується в умовах сьогодення, є Дніпрова Чайка.
Життєвий і творчий шлях літераторки перебуває у просторі наукових інтересів Я.Голобородька, А.Демченко, О.Камінчук, А.Крата, О.Килимника, І.Немченка, О.Цалапової. Однак художня оригінальність дитячих текстів письменниці залишається малодослідженою. Тому в статті проаналізуємо мистецький потенціал дитячої літератури Дніпрової Чайки і з’ясуємо його роль у формуванні літературознавчої компетентності студентів.
Основним жанром художньої творчості, з яким виступала Дніпрова Чайка у контексті дитячої літератури є казка. Специфічними ознаками казки, як відомо, визнано такі: типізація персонажів, перебільшення ролі природи, зображення фантастичних подій, велика кількість епізодів, наявність повчальної настанови. Розуміння й усвідомлення окреслених ознак потребують від студентів літературознавчої грамотності, що входить до структури літературознавчої компетентності. Теоретичні знання про жанрові особливості художніх творів і вміння їх аналізувати з урахуванням жанрової специфіки, у т.ч. казок, увіходять до змісту літературознавчої грамотності майбутніх фахівців. Ознайомлення з доробком Дніпрової Чайки переконує в чіткості відображення специфічно-жанрових ознак казки. Відтак мистецькі зразки письменниці — то ефективне джерело формування літературознавчої компетентності як учнів, так і студентів.
Логіка думки зумовлює виокремлення основних характеристик казок Дніпрової Чайки й висвітлення їх реалізації на конкретних прикладах. Так, важливим моментом у формуванні літературознавчої компетентності є усвідомлення майбутніми вчителями української мови та літератури реалістичності й фантастики у художньому просторі казки. Так, у казках “Суперечка”, “Хвиля”, “Дивний ткач”, “Таємниця”, “Скеля” паралельно змальовано реальний і уявний, вигаданий світ.
Характеризуючи такі зразки, О.Камінчук звертає увагу на фантастичний сюжет, “побудований на персоніфікації природи або використанні мотивів казок, властивих фольклорним традиціям різних народів (спляча красуня, ослячі вуха царя Мідаса, мотив мандрів і пошуків)” [4, с.151]. Прийом персоніфікації допомагає письменниці гармонійно поєднати два простори: уявний і фантастичний.
Часто головними персонажами дитячих творів є персоніфіковані образи Зими, Весни, Осені, Літа. У казці “Зима й Весна або Снігова краля” дійові особи наближені до давніх міфологічних уявлень українців. Зокрема, осінь пов’язано зі станом засинання, тимчасової смерті природи. Крім того, вона, сповнена жаху, “задрипана”, “бідна сиротина”, оплакує “кохане Літо”. Решту персоніфікованих образів, таких як Зима, Мороз, Метелиця, Дід-Сніговик, Ожеледь пов’язано із зимовим циклом. З їх допомогою авторка передає стан передпочатку, адже саме зі святом Коляди починався новий господарський рік.
Домінантою казок Дніпрової Чайки є реалістичний план зображення. Казковий сюжет у текстах письменниці виступає лише тлом для відтворення справжнього життя. Варто пригадати “Грецьку казку”, в якій яскраво виражений притчевий характер. Незважаючи на назву, у творі майстерно зображено український колорит. Використано традиційний для народних казок початок — “Був собі один чоловік…”. Однак, письменниця наголошує на соціальному характері твору. Про це свідчить повторення з підсиленням (“працював він гірко, тяжко робив”), уживання частки не: “Горя не меншало, щастя не більшало, злидні не переводились, навіть і молода дружина й та не тішила його”).
Для розвитку літературознавчих умінь студентів аналізувати ознаки реалістичного і фантастичного світу в зразках усної народної творчості корисним уважаємо опрацювання казки “Новик”. У ній зображено повчання дідом, Старим Роком, свого сина — Нового Року. Новик не слухає настанов діда, проте, залишившись наодинці, прагне пригадати мудрі поради. У творі осмислено історичні реалії кінця XIX ст. Відомо, що несприятливі погодні умови 1890 р. призвели до народної трагедії, пов’язаної з неврожаєм. Страждань додала залізнична аварія в Харківській губернії, в якій постраждало 68 осіб. Пригадаємо, як розглядаючи торбу Діда, Новик знаходить “…горе, що несподівано шпичкою уллялось у серце людей, як на залізниці наглою смертю погинули їх родичі”, “…прокльони тих людей, що я їм поморозив хліб та худобу, бавлячись зимовими іграшками” [1, с.143].
Значну роль у літературознавчій підготовці студентів відіграє розуміння естетичного потенціалу опису довкілля у творах для дітей. Зауважимо, що в казках Дніпрової Чайки перебільшується роль природи. Наприклад, у казці “Краплі-мандрівниці” письменниця намагається змалювати головним героєм не тільки краплі, а й усю живу природу. Змушений із-за дощу сидіти вдома Павлусь крізь вікно спостерігає за подіями, що відбуваються на вулиці. Краплини у творі — живі істоти, які розмовляють, співають, узаємодіють із вітром, морозом, морем. Подорож краплин у сні хлопчика зупиняється з приходом весни. На зауваження матері: “Дощ, грязюка — нема ще весни, синку!”, Павлусь відповідає твердо: “Буде, мамо, буде, мені крапельки сказали” [2, с.407]. Тобто такий оптимістичний кінець повністю відповідає жанру казки.
У “Казці про сонце та його сина” відразу дізнаємося про настання весни: “Минула коротенька весняна ніч…” [2, с.409]. Особливістю цього твору є нетрадиційно-казковий прийом початку. На думку авторки, якщо минула ніч, то повинне з’явитися сонце, а отже, — необхідно розпочинати оповідь. У цьому вбачаємо своєрідну інтригу-передумову наступності подій.
Серед професійних умінь, якими повинні опанувати студенти під час навчання в університеті вагому роль відведено аналізу й поясненню дидактичного і морально-естетичного навантаження авторських доробків. Найчіткіше ця своєрідність проявляється у казках. Утіленням такої специфіки є творчість Дніпрової Чайки, адже казки письменниці нерідко пройняті ідеєю добра, милосердя, співчуття до бідних та скривджених. Казка для авторки — можливість змалювати персонажі у часі й просторі, здатність викликати у читача переживання, мимоволі задіяти розум та почуття. Пригадаємо казку “Буряк”. Це одне з перших полотен в українській літературі, де зроблено спробу ознайомити дітей не тільки з природою, а й із виробництвом (процесом перетворення цукрових буряків на цукор). Подаючи пізнавальну інформацію в цікавій казковій формі, письменниця заохочує дітей до знань, будить їх фантазію.
Для розвитку літературознавчої компетентності студентів під час вивчення спадщини Дніпрової Чайки ефективними є різні види роботи. Це насамперед бесіда та літературознавчий аналіз тексту; складання логічних схем, таблиць; круглий стіл з обговоренням життєвої трагедії письменниці, особливостей мистецького ужинку. Практикується заслуховування рефератів та доповідей про специфіку казок Дніпрової Чайки; складання тестів, кросвордів, літературних диктантів до теми. Важливими є підготовка проектів за творчістю авторки, розробка фрагментів уроків, виготовлення наочного матеріалу, який можна було б використати на заняттях у школі та вузі.
Доцільно також провести паралелі щодо схожості тематики, проблематики, особливостей побудови казок Дніпрової Чайки та зарубіжних майстрів слова. Пропонуючи студентам написати власну казку з героями літераторки (Зима, Весна, Сніговик-Снігурович, Краплі, Сонце та ін.), розвиваємо творчі здібності майбутніх педагогів. Малодосліджена спадщина письменниці, зокрема казки, може бути предметом підготовки курсової роботи. Серед тем дослідницьких робіт найбільш удалими будуть такі: “Оригінальність Дніпрової Чайки у змалюванні природи”, “Художні прийоми письменниці у відтворенні реального світу”, “Український фольклор і літературні казки Дніпрової Чайки”, “Унікальність художніх засобів у доробку Дніпрової Чайки”, “Творчий метод Дніпрової Чайки у відображенні реалій і фантастики”.
Таким чином, дитячі твори Дніпрової Чайки відіграють важливу роль у розвитку літературознавчої компетентності студентів. З їх допомогою викладач поглиблює теоретичні відомості про казку як один із жанрів фольклору та красного письменства, розвиває уміння аналізувати художній текст, давати власну оцінку зображуваним явищам.

Література:

1. Дніпрова Чайка. Проводи Сніговика-Снігуровича: Вірші, поезії в прозі, оповідання, казки, п’єси. — К.: Веселка, 1993. —
269 с.
2. Дніпрова Чайка. Твори. — К., 1960. — 510 с.
3. Іванишин В., Іванишин П. Пізнання літературного твору: Метод. посібник для студентів і вчителів. — Дрогобич: Вид. фірма “Відродження”, 2003. — 80 с.
4. Камінчук О. Поетеса у прозі, прозаїк у поезії: Дніпрова Чайка
// Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2005. — №3. — С.150-154.

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,509 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)