Дніпрова Чайка

СПАДЩИНА

 

 

Дніпрова Чайка

 

 

Спадщина

 

Осінній плач

 

Туман без просвітку, без краю

Всю мокрую землю покрив

І промінь, і тіні, і згуки,

І пахощі, й рух, і зітхання –

                            Усе потопив.

Та в темряві тихій і сивій

Учулося щось-то мені:

Учулось гірке нарікання,

І шепіт, і тихе зітхання,

АРХІВ

Дніпрова Чайка

З неопублікованих поезій

Чорнявая дівчино…

Чорнявая дівчино,
Послухай-но, не бійсь:
Од неньки на хвилину
До мене нахились.
Вона тебе пестила,
Маленькую колись, –
Та я ж тобі не ворог,
Пора тобі, — прочнись!
Покинь на час ти матку
(Не тільки світ в вікні!),
З тісної вийди хатки,
Круг себе позирни.
Дивися — світ, як море,
Бурхає та кипить.
В страшнім тому просторі
Тобі прийдеться жить.
Не все тобою ненька

 

Дніпрова Чайка

З неопублікованих творів