Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Ігор Проценко. Цвіт вишні
Вісник Таврійської фундації. Випуск 2
Вісник Таврійської фундації. Випуск 5
Наталя Коломієць. Я щаслива
Вишиванка. Число 3
Леонід Куліш. Зізнання
З неопублікованих творів

 

Дніпрова Чайка

З неопублікованих творів

 

Малою була я

Малою була я - і серце маленьке
Одно тільки знало - кохать;
Життя ж невмолиме із раннього рана
Навчило його ще й страждать.
Од кожного болю, од дотику злого
Мале набрякало в той час
І, щільно стуляючись, пильно ховало
Любов, що в йому запеклась.
І виросло серце широке, болюче,
Од його аж в грудях тіснить,
І хочеться тую відраду пекучу
З кимсь щиро навік розділить.
Настала хвилина: мов квітка під сонцем,
Розкрилось воно, розцвіло,
А лихо підкралось і, ніж одгостривши,
Надвоє його розтяло.
Тремтіли обидві його половини
І корчились в муках страшних,
А кров невмируща й надія єдина
Зцілили на сміх чи на гріх.
Воскресли обидві і двоє любити
І двоє ще стали оп'ять -
Знов лихо підкралось, обох пересікло
І четверо знову болять.
І знову тече кров гарячая з рани, -
Учетверо хочеться жить.
Та кров'ю заливши пригоди погані,
Учетверо світ весь любить!
Загоїться - знаю: підкрадеться лихо…
Та я не цього вже боюсь
І я не об тім, щоб прожити вік тихо
О, доле химерна, молюсь!
Нехай же карає, на часточки крає,
Стражданням виточує кров,
А тільки мороз лиш нехай не займає
Мою невмирущу любов.

1904

 

 

Серце і розум

Ховаєш серденько, ховаєш,
Воно неначе і засне,
Не встережешся - серце знову,
Мов піна та зо рта зирне.
Побачить розум теє лихо
І миттю кинеться топить, -
От-от втопив… і рівно, і тихо,
Мов хвиля пишная біжить.
А піна ж де? Невже і справді
Пірнула до самого дна?
Овва! Дивись: зверх теї ж хвилі
Пливе, глузуючи вона.

1884

 

Свідок

Двоє сиділо, а місяць між ними
Третій - непроханий вкрався.
Слухав їх речі, палкі поцілунки,
Любо до їх усміхався.
Милі скріпили свої присягання
Вірно кохатись до суду.
"Хай же, - сказали, - цікавий цей місяць
Свідком навіки нам буде."
Милий од'їхав в чужую країну,
В серці журбу затаївши,
Дома покинув кохану дівчину,
Свідку її доручивши.
Мила ізрадила - з другим звінчалась.
Ось молодий з молодою
Вкупі лишились, а місяць марою
Встав межи ними блідою.
Скрикнула мила, упала, зомліла,
В ліжко слабу положили.
Рано-порану в святую неділю
Дзвони по ній задзвонили.
Милий, почувши ту першую звістку,
Гірко собі засміявся,
Вчувши ту другу - неначе шалений -
Вихрем додому погнався.
Муж і коханець стоять край могили,
Місяць проглянув із неба.
"Годі", - сказали крізь сльози обоє, -
Свідчити більше не треба".

 

 

Великдень

Останній промінь в хмароньці погас,
Пісна субота вже кінчається в цей час.
І синя ніч на землю налягла,
Але не спить і слухає земля.
І вітер занімів, і хвиля говірка,
І листячко - усе чогось чека.
І зорі не мигтять, вдивляючись з небес,
Бо в цю велику ніч - Христос - Христос воскрес!
Ось бовкнув гучно дзвін - луна скрізь розляглась
І вітер глухо вість розносити помчавсь.
І, летючи, квіткам зашелестів:
"Христос, Христос воскрес і світ весь звеселив!"
"Христос воскрес!" - шепочуться зірки.
"Христос воскрес!" - гудуть в воді жабки.
А Божий храм горить вогнями весь -
Христос воскрес! Воістину воскрес.
І той чудовий спів чутка луна взяла,
До Бога в небесах на крилах однесла.
І Бог прийняв той спів - і з Сином розмовля.
І сонце випливло - радіє вся земля.

1888

(Подав до друку І.Немченко. За матеріалами Відділу рукописів Національної наукової бібліотеки ім. В.Вернадського НАН України. - Ф.Х. - №34924)

 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Яндекс.Метрика


Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)