Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Братан. Зорі падають в моря
З Україною в серці
Вивчення творчості Яра Славутича в школах Херсонщини
Микола Братан. Сузір'я Плеяд
Микола Братан. Шоста заповідь
Микола Братан. Поет-земляк Євген Фомін

Гейко С.О.

Яка вулиця веде до храму?

Гейко С. Яка вулиця веде до храму? // Маяк. - 1999. - 31 лип.

Гейко С. Яка вулиця веде до храму? // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 353-357.

Назви сучасних вулиць Берислава добре відомі. Проте, майже усі вони набули цих назв у 20-і роки, після укріплення більшовицької влади. Попередні ж назви забули вже й старожили.

Квартальний план за два тижня
Як обирали синів і дочок

Гейко С. Квартальний план за два тижня: Як обирали синів і дочок // Україна молода. 2002. - 28 берез.

Гейко С. Квартальний план за два тижня: Як обирали синів і дочок // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 335-338.

З наближенням чергових виборів мені здалося, що цікаво буде за­зирнути в історію часів СРСР. Для прикладу я взяв політичну “кухню” перших післявоєнних виборів до Верховної Ради тоді ще УРСР у Бериславському районі... Щойно відгриміла війна, стартувала четверта сталінська п’ятиріч­ка, набирала обертів відбудова народного гос­подарства.

І.Бабич, генерал-лейтенант
Засекречений генерал

Гейко С. Засекречений генерал // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 331-334.

Гейко С. Засекречений генерал // Маяк. - 2001. - 28 квіт.

Кілька десятиліть після закінчення Другої світової війни серед генералів — учасників бойових дій — виходців з Бериславщини, згадували єдиного у наших краях генерала З.П.Видригана. Однак, виявляється, був ще один генерал — наш земляк, ім’я якого довгий час замовчувалося з причин, що стануть зрозумілими нижче.

 

Персоналії: 
Трагедія євреїв Бериславщини

Гейко С. Трагедія євреїв Бериславщини // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 318-323.

Масове переселення євреїв на Херсонщину почалося у першій половині XIX ст. і заохочувалося царською владою, яка була занепокоєна скупченням великої кількості євреїв у містах імперії, до того ж безробітних. На середину XIX ст. Херсонщина стала найбільшим тереном півдня України, де осіли представники цього народу, засновуючи свої колонії. Царська влада намагалася залучити їх до землеробства (зде­більшого безуспішно). На території сучасної Бериславщини у 1835-41 рр. євреї — вихідці з Могилівської та Вітебської губерній — заснували дві колонії — Новоберислав та Львове. Чимало євреїв оселилося також у самому Бериславі, де одна з центральних вулиць, а саме 8-го Березня, певний час носила навіть назву Єврейська.

Початок українізації на Бериславщині

Гейко С. Початок українізації на Бериславщині // Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4. — К.–Херсон–Берислав: Просвіта, 2005. — С. 249-250.

Гейко С. Початок українізації на Бериславщині // Маяк. - 1996. - 3 жовт.

Перша половина 20-х років минулого століття ознаменувалася для СРСР не лишень відомою новою економічною політикою (НЕП), а й процесом так званої коренізації. Необхідність такої культурної політики визначили Х (березень 1921 р.) та ХІІ (квітень 1923 р.) з’їзди РКП(б). У документах останнього, зокрема, ставилася вимога забезпечити „вживання рідної мови в усіх державних органах і в усіх установах”, „розширити мережу всіх ступенів навчальних закладів і створити робфаки місцевими мовами”. В Україні цей процес дістав назву „українізація” і поширювався на усі державні, партійні, громадські установи та організації.

Сторінки



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)