Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Братан М.І. Сила любові: Слово про Олеся Гончара
Анатолій Суганяк. Атом любові
Вісник Таврійської фундації. Випуск 1
Олег Олексюк. На крилах Просвіти
Вісник Таврійської фундації. Випуск 6
Бериславщина. Рік 1904

Лучак М.

Кохаймося, люди
з циклу поезій
(закінчення, початок у 11-12 випусках)

* * *

9. Щойно вчора був квітень

А нині листопад одержимий

З торнадами у квартеті

Відрубує голови навіть дубам

Або весь рід з землі вириває

Для вічносмерті

А що буде завтра…?

Стократно одержиміші

Листопади

А торнадосмерчі чортами стануть

Для Землі людства

І не буває в них

Зернини як від зерна гірчиці – чуття

Із заздрісної ненависті

Руйнувати стануть все

А на – кінець себе зруйнують душогуби

Через помилку (хибу)

Що запеклість породила

 

* * *

10. Людино планети Землі

Що в Брехні своїй загубилась

І вийти не можеш

З її океану

Кохаймося, люди
з циклу поезій
(продовження; початок у попередньому випуску)

4. Ательє – майстерня скульптора

А в ній архаїка лише

Скало-гори печери

Щелепи беззубих рік

І фігури дивнолюдів

А між ними

Жінка що із дерева тендітного тіло

Обличчя красуні

Струнка і середньо-висока

Наче яблунь молода

– А це хто?

Володимира питаю

– Бувша дружина моя

Моделем стала

Мого батька

А потім фігуру взяли

У місце таке

Де люди складають

До неї молитви

І просять щоби дала

Здоров’я на довгороки

Любов Віру і Надію

– Невже твій батько

Не знає Писання Святого

І Послання Павла до Римлян (1; 22-23-25)

Кохаймося, люди

Міля Лучак. Кохаймося, люди // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Випуск 11. — К.–Херсон: Просвіта, 2015. — С. 225-227. - [Наш гість].

1.            

 

Неділя! Неділя! Неділя!!!

Нагадують дзвони неба

День Бога для Бога

Христос у правдовічному

Храмі чекає

Тебе вас – усіх нас

А ти докладно на все

Необхідне та зайве

Час знайшла

Лише для Бога

Господа – Бога та Христа

Не стало часу тобі

Споглянь на поля сади ліси

Озера ріки злато зорі

Один із Місяців що видимий

І Сонце злато щире

І кожну квітку

Що красою серце рве

Так чітко сплетена

І калюжниця водостійна

І волошка як ранок весела

Богами створені для тебе

А ти у день сьомий

Забула про Бога

Міля Лучак

Міля Лучак

"Моя Україно..."

 

Пісня з війни

(За народними наспівами)

В'ється нитка за ниткою, -
раз повільно, раз швидко,
червона, чорна й зелененька,
вишива сорочку ненька.
Вишива її до ночі,
плачуть її чорні очі.
Вишива сорочку днями -
туга, стогін йде полями.
- Повертай додому, сину, -
плаче мати без упину.
- Повертай додому, Йванку,
я закінчу вишиванку.
А вчера твоя дружина
народила тобі сина,
має твої чорні брови,
твоє личко трояндове,
твої уста, очі карі.
Чи будете жити в парі?

В'ється нитка за ниткою -
то повільно, то швидко,
червона, чорна й зелененька,
кінчить вже сорочку ненька.



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 117 книг;
1,506 статей;
343 авторів.




Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (8)