Поетичну дорогу Олена Бєляєва торувала тихо, але впевнено. Не поспішала до читачів зі своїм художнім словом. Та її збірки “Тонкой нитью”, “Чернильный дом”, “Смещение светил” засвідчують якісний художній рівень письма, своєрідне образне сприймання та інтерпретацію навколишніх реалій та свого внутрішнього світу. А він у поетеси був багатий і багатобарвний. Про це ми можемо судити, посилаючись на її ліричну і водночас філософську заглибленість творів, намагання пізнати першоджерельне, істинне, яке дуже привабливе і складне (“И знать заранее, что тему / В тысячелетья не познать”).