Космогонія, як сукупність уявлень про походження, структуру і розвиток світу, зароджується у сиву давнину і виявляється у такій формі людської творчості й свідомості, як міф. Космогонічні мотиви посідають чільне місце у доробку Б.-І. Антонича, зокрема у збірках «Три перстені» (1934), «Книга Лева» (1936), «Зелена Євангелія» (1938). Давнє українське язичництво в своєму лемківському варіанті переплітається у поета з біблійними уявленнями, що особливо яскраво можна простежити на рівні астральної символіки та мотивів землепоклоніння.