Вибір
За стрімким життям, за незгодами
Ми стаєм усі скороходами,
Забуваємо про призначення,
Про своє з душею побачення.
І в чужі світи ми мандруємо,
А вряди-годи помилуємось
Тим, що маємо, що затаєно,
Що уперше враз відкриваємо.
І та щастя мить – Аріадни нить,
Спомин, що в серцях озивається.
Гіркота одна… І любов мина,
І вода в ріці не спиняється.
Доки ми живі, доти й віримо,
Що настане час оздоровлення,
Але вже давно перевірено,
Що усі верхи посоромлені.
