Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Микола Василенко. Усе царство — за коня!
Микола Братан. Зорі падають в моря
Вишиванка. Число 1
Микола Братан. Семенівське шосе
Ігор Проценко. Вечірні вогні
Анастасьєв А., Лепешко В. Звідси починається Вітчизна
Вивчення в школі поетики Уласа Самчука
Бібліографічний опис: 

Н. Плакида. Вивчення в школі поетики Уласа Самчука // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори): літературно-науковий збірник: Вип. 12. — К.–Херсон: Просвіта, 2016. — С. 33-36.

Непростим і дуже відповідальним завданням вивчення літератури є формування національної самосвідомості учнів, гордощів за славне історичне минуле нашого народу, пробудження історичної пам’яті.

Зокрема, В. Сухомлинський зазначав, що в руках педагога слово є могутнім виховним засобом, який здатний піднести, звеличити людину в її власних очах, утвердити її патріотичну свідомість і громадянську гідність, на все життя відкрити в її серці невичерпні й вічні джерела любові до своїх предків [6].

Саме література як шкільний предмет зазнав найсуттєвіших змін. До нас повернулася творчість репресованих письменників, серед яких такі велетні, як М. Куліш, В. Стус, М. Чернявський, применшувані та заборонювані В. Винниченко, П. Куліш, О. Олесь, М. Хвильовий, а також прийшов практично новий материк діаспори, що славиться іменами І. Багряного, Б. Лепкого, Є. Маланюка, Олега Ольжича, У. Самчука, Олени Теліги. Один лише цей факт змушує вчителів переглянути всю систему літературної освіти в школі.

Зокрема, Улас Самчук – проникливий мудрець і мислитель із універсальним світоглядом, майстер епічних полотен, якому вдалося на філософському та історико-публіцистичному рівнях узагальнити долю України в часі та просторі, створити цілісну концепцію формування українця нового типу, “конкістадора рідної землі”, здатного відродити національну духовність і здобути незалежну українську державу.

У новелах “Віднайдений рай” національно свідомому герою У.Самчук протиставляє людей, байдужих до проблем національного життя, утворюючи таким чином опозиційні пари, реалізуючи певну модель “свій-чужий” (друг-ворог), притаманну літописній літературі.

Ю. Клиновий відзначав неабияку мистецьку цінність текстів У. Самчука: “Вартість творів письменника висока тому, що він, здається, без ніякої напруги мислить образами прози, отже метафори, порівняння, тропи, композиція, навіть ритміка його прози, такої якості, що виносить його твори на світові висоти ” [3, с. 230-234 ]. І далі автор указує на могутню пам’ять У. Самчука, його гостре око до незліченної маси деталей, лаконічність його висловлювань. А найбільше зворушує нічим не обмежений талант відчувати й змальовувати українську природу своїх героїв.

Він створив всеосяжне психологічне обличчя нашого народу. Не дивно, що в передмові до роману “Юність Василя Шеремети” письменник зазначає: “Хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю” [5, с.23].

Отже, творчість митця є вагомим джерелом для формування та розвитку особистості учня.

Дослідницька діяльність – це відкриття для школяра, сприяння самоосвіті, результат якої залежить від учителя та бібліотекаря, які формують сучасну культуру читання.

Так, замість того, щоб запропонувати учням розповісти про життєвий і творчий шлях Уласа Самчука, подаємо проект із ключовим запитанням: “Чому письменника називають “Гомером українського життя XX сторіччя”? Підтвердити свою відповідь біографічними фактами”.

Результативною є робота з використанням інтерактивного методу “Мікрофон”. Різні точки зору можуть висловити учні, відповідаючи на запитання: “Як ви розумієте вислів Уласа Самчука: “Шлях в Україну не короткий, непрямий і нелегкий... Він простує також через наші душі, через наші серця, наші нерви, наш розум. Розбудова нас самих, нашого характеру – це розбудова України” [5, с.28].

Прийом “Незакінчені речення” часто поєднуємо із “Мікрофоном”. Працюючи над новелами збірки “Віднайдений рай”, даємо “Незакінчене речення”: “Рози рожеві під сонцем ранковим, у росі... Я бачу, я нюхаю, я відчуваю... . Це – життя, воно і з розами, і з колючками…” [5, с.402]. Кожен учень наводить власний приклад закінчення даного речення. Після обговорення приходимо до висновку, що герой У. Самчука не спостерігач, не перехожий у чужому місті. Потрапивши в його лабіринти, він не губиться, а прагне використати урбаністичний простір, його неймовірні можливості для пізнання життя та реалізації себе в ньому.

Або, аналізуючи новели збірки “Віднайдений рай” Уласа Самчука, ставимо перед учнями проблемне запитання, яке вимагає серйозного прочитання та розуміння творів: “Чому автор назвав збірку “Віднайдений рай”?”

Діти самі внаслідок глибокого проникнення в ідейно-художній зміст творів розкривають філософію письменника. Назва книжки є поширеною міфологемою, символічне значення якої розшифрувати нескладно. Це символ опозиції “вітчизна-чужина”, що тісно переплетений із долею як самого митця, так і з долею його співвітчизників, що втративши рідну землю, шукають нового “раю”. Але так і не знаходять його, адже “рай” – це Україна. Цей “рай” утілюється в символічно-метонімічних образах “синього птаха з відбитим крилом” (“Моя осінь”), “райського куща” (“Образа”), спогаді про “країну вкрадену..., згвалтовану і оплюгавлену” (“Розбита богиня”). Найчастіше ж він матеріалізується на виразно маркованому рівні з розпізнавчими знаками у вигляді географічних назв: Дніпра і Кримських гір (“Моя осінь”), України (“Образа”, “Сильвестр”), Волині (“Собака у вікні”), Одеси й Кривого Рогу (“Сильвестр”) [5].

Цікавою є робота над тропеїчним арсеналом. Учні знаходять неповторні художні засоби: “… над нами і під нами гасала смерть”; “скавулів західний вітер”; “кров’ю писалися вічні союзи”; “обрій погрожував”; “дихання розжареної атмосфери, що натискала на океан” (метафори); “повітря…, мов каламутна содова” (порівняння); “визвірилося… футуристичне обличчя”; “коли над нами сіяв і реготався Сатана” (синекдохи); “обтиканих патлатими пальмами берегів”; “іржава пляма сонця” (епітети); “мов вояки, струнко стоять елегантні…” (порівняння); “дихання мертвої доби” (оксиморон).

Цікавою є інтерактивна вправа “Асоціативний кущ”. Учні, опрацьовуючи тексти, висновують “ідеал героя творів Уласа Самчука”. Діти зосереджені, беруть активну участь в обговоренні та приходять до узагальнення: Улас Самчук сповідував ідеал сильної української особистості. За світобаченням реаліст, він схилявся до романтизму, а тому його герої сильні, незламні, вони протистоять злу і можуть знайти вихід із будь-якого становища.

Лише жаль викликають героїні Ліда та Ріда з новел митця. Ліда, героїня новели “Розбита богиня”, яку ліричний герой “боявся навіть поцілувати, та якої різьблену богиню носив в серці”, не зчинила навіть супротиву його товаришеві, коли той “ляснув її по щоці”, викликала лише співчуття у письменника [5, с.452-453].

У творах У.Самчук утверджував думку, що шлях до національного відродження лежить через відновлення в кожному українцеві психологічних і духовних сил. Національне прагнення виростає з глибокого усвідомлення своєї національної окремості й пов’язаної з цим потужної віри у власну повноцінність. 

Учні здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, оцінюючи вчинки, стосунки людей, роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча, активна, національно свідома осбистість.

 

Література

  1. Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття). – К.: Райдуга, 1994. – 112 с.
  2. Закон України “Про професійно-технічну освіту” // Законодавство України про освіту: зб. законів. – К.: Парламент. вид-во, 2002. – 144 с.
  3. Клиновий Ю. Улас Самчук – його сімдесятиріччя / Ю. Клиновий // Слово: збірник 6. – Торонто, 1976. – С. 230-234.
  4. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. – 2002. – Січень. – №1. – С. 4-7.
  5. Самчук У. Кулак. Месники. Віднайдений рай: роман; оповідання, новели / Улас Самчук. – Дрогобич: Видавнича фірма “Відродження”, 2009. – 488 с.
  6. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям / В. Сухомлинський. – К., 1976.
Персоналії: 

Додати коментар



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 
Розробка та підтримка

порталу "Просвіти" Херсонщини

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 116 книг;
1,466 статей;
340 авторів.

ВАЖЛИВО!

Оригінальні тексти! Захищено!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав

Пишіть реферати та курсові.

При передруці посилання залишайте на місцях!





Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2014-2015 (10) XIX ст. (6)