Видання херсонської філії видавництва "Просвіта":

Нариси з історії Бериславщини. Випуск 1
Сергій Гейко. Церков величність
Ігор Проценко. Мої дороги
Вісник Таврійської фундації. Випуск 5
Микола Братан. Шоста заповідь
Микола Братан. Сузір'я Плеяд

діяльність

Ода рукам і камінню
Анастасьєв А.М.
Ода рукам і камінню // Анастасьєв А.М. Просто життя. — К.-Херсон: Просвіта, 2013. — С. 58.

Коли мій пращур вперше каменюку
Передніми кінцівками підняв,
Відтоді не кінцівки вже, а руки
До різних призвичаїлися справ.
Часи минали, і зростало вміння:
У ворога чи в звіра звідусіль
Летіло з рук пожбурене каміння,
Влучаючи на відстані у ціль.
Спалахували й гасли зорі в небі,
Збігали часом ери і віки.
Далекий пращур завжди мав потребу
Міцної дружби Каменя й Руки.
Одне об одне вдарилось каміння,
Сипнули іскри в жмуток бур’яну,
І вже вогню ясне палахкотіння
Осяяло пещеру кам’яну.
Звичайне житло і розкішні храми,
І бруком міцно вимощений шлях...
Усюди він — його величність Камінь.
На нім — відбитки Рук у мозолях.
Запалення серця

Анастасьєв А. Запалення серця // Анастасьєв А.М. Територія гідності. — К.–Херсон: Просвіта, 2014. — С. 20.

 


Відомо багато небезпечних інфекцій,
Які вкорочують віку.
А ви чули про хронічне запалення серця,
Від якого немає ліків?

Ні, не кидає в ліжко хвороба ця,
Навпаки — до самої смерті
Люди, у яких запалені серця, —
Постійно у круговерті.

Рвуться вони з кімнат-фортець
У життя злободенну гущу...
Для горіння запалених сердець
Потрібні вітри цілющі.

Не випадково про запалені серця
Переймаюсь наразі темою —
Україні потрібно, щоби хвороба ця
Перекинулась в епідемію.
 


Погожим весняним днем польовим шляхом їхав похилих літ селянин і віз додому кілька саджанців фруктових дерев. Дорога неблизька і селянин зупинився на узбіччі відпочити. “А що, як я тут посаджу молоду вишеньку? — подумав він. — Нехай виросте велика і розлога, сягає корінням глибини. Щовесни тішитиме людей білим шумовинням цвіту, а спекотного літа можливо хтось із подорожніх у її затінку приляже відпочити. Скуштувавши соковитих ягід, згадає мене добрим словом… А втім, звідки він знатиме, що саме я посадив цю вишню?..” — завагався селянин і вже хотів їхати далі. Кілька хвилин стояв у роздумах і нарешті вирішив: “Якщо й не згадає — не буде лиха…Все одно я вишню посаджу…”



Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!

 

Кількість

Наразі на сайті "Просвіта" Херсонщини розміщено 115 книг;
1,417 статей;
327 авторів.

Нова фраза

Цікава фраза з сайту
Українські афоризми "Нові сучасні афоризми"

Хронологія

1654 (8) 1917 (6) 1918-1921 (6) 1929 (5) 1932-1933 (67) 1941 (4) 2013-2014 (4) 2014-2015 (10)