Гра в смерть - це завжди так небезпечно… так тривожно, і можливо, навіть безглуздо… та я не бачив людини, котра б від захвату перед невідомим, не запалювалася ще більше.
Це потрібно і це буде… в цьому суть життя… пізнати суть. Та її ніхто й ніколи не пізнає… ніколи… і навіть ті, котрі вважають себе Богами, лише люди, які не в силі будь-як запобігти СНІДу.
студент Інституту філології та журналістики Херсонського державного університету. Дійсний член Літературної студії ім. Василя Вишиваного.
Про цього автора чуємо вперше. Можна зазначити, що це його дебют. Фактично про нього ніхто нічого не знає. Твір надіслав поштою, "як тільки дізнався, що ведеться упорядкування збірки". Етимологія його імені насправді проста: кінцівка, слово "ант" позначає народ, що від самого початку жив на терені України. Прізвище - звідки родом.
Можливо це якийсь безпритульний, про якого він, власне, і пише.
Місто шумувало нічним життям. Кав'ярні, ресторани, вуличні розваги заманювали розпашілу від травневої спеки молодь. У повітрі бринів аромат квітучих дерев, майбутнього літа, шаленства і ще чогось такого ... незбагненного і легкого, і надзвичайно приємного.
Корисно? Сподобалося? - То поділіться!
Цим Ви допоможете своїм друзям, культурі України та нашому сайту. Дякуємо!
Угода про дотримання авторських та інтелектуальних прав
Пишіть реферати та курсові.
При передруці посилання залишайте на місцях!